Таня Троянь, керівниця Troyan Trekking

Канари давно були в списку планів – острови в океані з вічною весною, вулканами і незвичною природою, а ще з найвищою вершиною Іспанії – вулканом Тейде висотою 3718 м.

Канарські острови: Тенеріфе та сходження на вулкан Тейде

Нитка маршруту : Лансароте (Мірадор дель Ріо – Ла Херія – Ель Гольфо) – переліт на Тенеріфе – Санта Круз де Тенеріфе – гори Анага – Скелі де Гарсія – Місячний пейзаж – кемпінг Лас Лахас – рефуджія Альтавіста – вулкан Тейде – вулкан Піко В’єхо – кемпінг Чіо – кемпінг Аренас Неграс – кемпінг Монтанья Роха, 2-12 лютого 2019 р, 10 днів

Формат: трекінг і відпочинок.

Подорож була запланована за півтори місяці до вильоту, як тільки трапилась вигідна акція на авіаквитки. Оскільки на Канари з України прямих рейсів немає, а найдешевші авіаквитки часто з пересадкою в Англії, що все ускладнює і здорожчує, бо потрібно спеціально оформляти візу. Пересадку хотілося робити в країні де діє безвіз, як і в Іспанії. Тому як тільки з’явилися дешеві пропозиції з пересадкою в Німеччині (ми летіли через аеропорт Дюссельдорф Веце), одразу взяли квитки.

Особливістю нашого маршруту було ще те, що ми летіли не на Тенеріфе, а на Лансароте – теж було спонтанне рішення скористатися нагодою побувати на цьому дивному острові. А поверталися вже з Тенеріфе.

Між островами Канарського архіпелагу літає дві місцеві авіакомпанії, квитки з Лансароте до Тенеріфе для не канарців коштують від 20 євро за переліт, а повноцінний багаж входить у вартість. Тож наше перебування на Лансароте обмежилося найдешевшим для нас рейсом до Тенеріфе – тут ми провели всього півдня. Але ці півдня принесли одні з найсильніших вражень з мандрівки. Своїм незвичайними пустельними вулканічними пейзажами Лансароте “завдячує” масовому виверженню вулканів з 1730 по 1736 роки.

Щоб в швидкому режимі відвідати кілька з найцікавіших локацій Лансароте, ми взяли на прокат машину. Тож за чотири години нам вдалось об’їхати майже весь острів (добре що він маленький), загалом намотали близько 200 км на авто і відвідали три локації – оглядовий майданчик Мірадор дель Ріо, долину Ла Херія з унікальними кратерними виноградниками і зелену лагуну біля містечка Ель Гольфо. Всі ці місця можна назвати візитними картками Лансароте, нам сподобалося кожне. А ще з вікна автомобіля ми милувалися справді “марсіанськими” пейзажами Лансароте, білими будинками і містечками на фоні темних вулканічних ландшафтів. Ми розглядали як місцеві жителі  ведуть свої господарства – в кратерах і за стінками з вулканічного каміння вирощують не тільки виноград, а практично усе. А контрастом до господарських земель були незаймані поля застиглої лави Національного парку Тіманфайя.

Потім був вечірній переліт крихітним літаком до північного аеропорту Тенеріфе, що було дуже зручно, бо він розташований біля столиці острова – міста Санта Круз, де в нас на наступні 2 ночі були заброньовані апартаменти.

Щодо планування треккінгу на Тенеріфе – це той варіант, коли у вас не вийде імпровізувати під час подорожі, якщо ви хочете гарантовано потрапити в заплановані місця і не хочете порушувати закони та правила. На Канарах дуже бережно ставляться до природи, в деяких заповідниках потрібно оформляти дозволи і кількість відвідувачів на день обмежується, зокрема це стосується і сходження на Тейде.

Дикий кемпінг тут заборонений, існують безкоштовні муніципальні і платні приватні кемпінги. Знайдених нами приватних кемпінгів виявилось всього кілька, всі розташовані на узбережжі або поруч з ним, а частина з них судячи з відгуків в інтернеті працюють тільки в сезон.

Муніципальних кемпінгів на Тенеріфе всього з десяток. Всі вони розташовані навколо Тейде, що правда не завжди в зручних місцях. До кемпінгів можна під’їхати на автомобілі, тут завжди є парковки, крани з водою і туалети, а поруч місця для пікніка. В муніципальних кемпінгах потрібно реєструватися заздалегідь, кількість відвідувачів і місць під намети тут обмежена. Ми ночували три ночі в різних кемпінгах і всюди крім нас було ще 1-2 компанії мандрівників, бо взимку тут не сезон.

На Тенеріфе ми пересувалися автобусами, бо нас було шестеро і з запланованим маршрутом привязка до автомобіля була б не зручною. Автобуси зручні, ціни адекватні, а головне ходять вони чітко по розкладу. В великих містах і між ними рейсів багато, а до віддалених сіл їх може бути пару на день.

На другий день після прильоту ми гуляли містом, а по обіді поїхали на один з найвідоміших пляжів Тенеріфе – Лас Тересітас з нетиповим для цих місць жовтим піском, який колись сюди привезли з самої пустелі Сахара. На захід сонця піднялися на пагорб з оглядовим майданчиком на цей пляж. Йти більшу частину дороги довелося по проїжджій частині, так як пішохідні доріжки вздовж вузеньких гірських доріг відсутні. Це було не дуже приємно, проте вид на пляж і захід сонця був того вартий. Якщо ви матимете час провести день-два в Санта Круз – обов’язково зробіть це, місто дуже приємне і красиве, а пляж Лас Тересітас, який зовсім поруч –  “must see” на Тенеріфе.

Наступні два дні ми провели гуляючи стежками Національного парку Анага, що знаходиться на північному сході острова. Анага – це красиві зелені гори з гострими вершинами, вкриті реліктовими лавровими лісами і вологий клімат. Тут безліч стежок і варіацій для трекінга, можна гуляти лише горами, а можна спускатися на узбережжя до пляжів. Стежки в лавровому лісі просто казкові, тут росте велетенська папороть, можна побачити ліани, різноманітний мох, кілька видів лавру і інших реліктових рослин. На другий день в горах Анага ми спускалися до пляжу Беніхо з дуже красивими скелями і чорним піском. Були великі хвилі і ми весело покупалися. З тих небагатьох пляжів які ми відвідали, цей запам’ятався найбільше.

Канарські острови
Канарські острови
Канарські острови
Канарські острови
Канарські острови

Плануючи прогулянки в парку Анага, слід вважати що тут є 2 зони, в яких кількість відвідувачів на день строго регулюється. В східній частині парку зона Монте де Агірре, де допускається всього 20 відвідувачів на день, а в західній – Аль Піхарал, максимум 45 відвідувачів на день. Для того щоб пройти цими зонами треба зареєструватися, це робиться безкоштовно і не раніше як за 3 місяці до дня відвідин. Якщо піти без реєстрації, можна отримати штраф до 601 євро, а працівники парку патрулюють –  ми їх бачили.

Для ночівель в горах Анага ми забронювали місця в хостелі біля села Ель Байладеро, не рахуючи готельчиків на узбережжі, в горах це єдине місце легальної ночівлі, адже кемпінгів тут нема. З хостелу відкривається чудовий вид на гори, номери на 2-8 осіб досить чисті і охайні, проте їсти і готувати свою їжу тут не дозволяють.

Канарські острови
Канарські острови

На п’ятий день подорожі, після гір Анага ми вирушили до Національного парку Тейде. Але спочатку замість йти на його вершину ми присвятили день околицям Тейде – відвідали одне з дуже популярних серед туристів місць – Скелі де Гарсія в його підніжжі, а звідти піднялись на хребет, який оточує кальдеру Тейде. Тут прекрасний вид на вулкан і його велетенську кальдеру, застиглі потоки лави з різних періодів вивержень та на скелі де Гарсія. Самі скелі мені не дуже сподобалися – дуже людно, але вид з висоти кальдери на них гарний. З хребта з частиною нашої групи ми сходили в радіалку до ще одного місця, яке ви знайдете в кожному путівнику – Місячного пейзажу. Гарно, незвичайно, але крихітно. Місячний пейзаж часто називають Каппадокією в мініатюрі, поки не була в Каппадокії, ну дууууууже в мініатюрі я б сказала. Забіг до місячного пейзажу нам сподобався більше ніж сам пейзаж. Якщо ви подорожуєте на Тенеріфе на машині або якщо якимсь чином через нього проходить ваш маршрут, то це місце варте відвідин, але окремо сюди йти, як на мене нема сенсу. Хоч це моя суб’єктивна думка.

Канарські острови
Канарські острови
Канарські острови
Канарські острови
Канарські острови

П’яту ніч на острові ми нарешті провели в наметах – в кемпінгу Лас Лахас. Тут, як і в інших кемпінгах було дуже пильно і намети ми ставили на дрібне каміння, але що ж поробиш – не росте на висоті понад 2000 м на лаві травичка.

На шостий день ми розпочали наш безпосередній шлях до вершини Тейде, а саме до рефуджії Альтавіста на висоті 3200 м, де в нас була запланована ночівля перед сходженням. Тут наша група розділилася – частина піднімалася до рефуджії пішки, а частина скористалася підйомником, яким можна доїхати під вершину, а звідти спуститися до притулку. Вартість підйомника 13 євро в одну сторону. Пішки – 6,5 кілометрів і майже 1000 м підйому.  Я йшла пішки, останні півтора кілометри до рефуджії з крутим серпантином і набором висоти в 500 м під палючим сонцем були складними.

Місце для ночівлі в рефуджії бронювати і оплачувати потрібно заздалегідь, бо тут всього 50 місць. Вартість 21-26 євро. Тут нема душу, проте є неприємна одноразова постіть, вай-фай і кухня, на якій можна готувати і їсти.

Чому тут варто ночувати?

Перша причина: ввечері, під час заходу сонця, можна милуватися тінню Тейде від самого притулку. Друга причина:  не треба окремо оформляти дозвіл для сходження на Тейде (кількість відвідувачів в день тут також обмежена), бо бронювання передбачає сходження на вершину до 9 ранку.

Канарські острови
Канарські острови

Сходження на Тейде. Все почалося о 4 ранку. Ми першими вийшли з наших дорміторіїв в хол притулку разом з рюкзаками, сонні зібралися, поснідали і в 5:20 одягнуті найтепліше за всю подорож і з налобними ліхтариками на головах вийшли в ніч. Треба відмітити – нам пощастило з погодою, не було сильного вітру, не було морозу і не було снігу. В темряві і прохолоді іти було легко і приємно. За півгодини до світанку ми вже сиділи на вершині, як горобці, разом з 2-3 десятками таких як ми. Очікувати було холодно. Навколо парували фумароли – тріщини в кратері, і пахло сіркою. Було насправді дивовижно – ти розумієш що ти на справжнісінькому вулкані, перед світанком було дуже красиве світло, сонце вийшло з-за острова Гран-Канарія, а на заході над океаном та іншими островами Канарського архіпелагу “виросла” тінь Тейде. Це було незабутньо. Світанок дійсно найкраща пора для сходження на Тейде.

Потім був просто калейдоскоп краєвидів, ми спустилися з Тейде, пройшли по краю велетенського  кратера сусіднього вулкану Піко В’єхо (3134 м), і по кратерах ще кількох вулканів, і між вулканами. Кольори лави постійно змінювалися, ми дійшли до “люмінесцентних” соснових лісів, мозок вже відмовлявся сприймати навколишню красу, а вже одноманітні останні кілометри до кемпінгу Чіо ми ледве волочили ноги. Цей день був досить складним морально – бо насиченість краєвидами просто зашкалювала, дуже ранній підйом і пройдені 20 кілометрів зі спуском в понад 2000 м давалися в знаки фізичною втомою. Але кожен пройдений метр і кожен крихітний камінчик, неодноразово витрушений з черевиків, був вартий тіні Тейде на світанку і всіх тих кратерів і сосен.

Восьмий день ми пройшли вже смішні 10 кілометрів з мінімальним спуском між вулканів і соснових лісів до кемпінгу Аренас Неграс. З трьох, відвіданих нами кеміпінгів, цей був найзатишнішим і найзручнішим, можливо тому, що розташований найнижче з них і тут вже було трішки травички.

Канарські острови
Канарські острови
Канарські острови
Канарські острови

Далі ми мали відвідати каньйон Маска – найвідоміший з численних каньйонів на Тенеріфе, але сюди ми на жаль не потрапили, бо маршрут по каньйону зараз закритий на реконструкцію. Тож якщо зберетеся ближчим часом туди – дізнайтесь чи реконструкція завершилася.

Останні 2 ночі ми провели в платному кемпінгу Монтанья Роха, що розташований на узбережжі біля однойменної гори і південного аеропорту, звідки в нас був виліт додому. В кемпінгу є все необхідне, а вартість з людини в наметі на ніч виходить 10 євро. Також тут можна зняти бунгало. Біля кемпінгу великий піщаний пляж, де ми провели останній день на Тенеріфе.

tenerife 31
tenerife 30

Де купити газ? Поруч з Санта Круз є великий Декатлон, єдине відоме мені місце на Тенеріфе де можна купити газові балони і що заманеться з туристичного спорядження чи одягу. Також можна там купити трекінгові палиці (якщо ви летите лоукостером з ручною поклажею, ви навряд зможете довезти свої трекпалки з України, бо їх можуть забрати на контролі безпеки при посадці в літак).  Ми купили собі по палиці і це було дуже розумне рішення, адже по маршруту в нас було багато спусків, в горах Анага – слизькі стежинки, а на спуску з Тейде сипуче каміння. А три з чотирьох палиць ми навіть довезли в Україну. Навіть якщо ви їх залишите на Тенеріфе чи у вас їх все ж заберуть на контролі, вони все рівно окуплять свою вартість цілістю ваших ніг.

Канарські острови
Канарські острови

Також не забудьте врахувати, що в неділю всі великі магазини вихідні, а в суботу працюють за скороченим робочим графіком.

Список спорядження і висновок по ньому:

  1. Намет. Нас було шестеро і ми брали 3 сучасні легкі намети. Для мене і мого хлопця ми взяли найлегший намет який в нас є – My Trail Co Tent UL 2, він має лише 1 тамбур і мало місця в спальні, лягає на сильному вітрі, проте важить ледь більше 1 кілограму. Враховуючи що з 10 ночей в нас тільки 5 було в наметі, і всі в зоні лісу, то цього намету було цілком достатньо.
  2. Рюкзак Sierra Designs Flex Capacitor 40-60. Я користуюся ним вже 10 місяців і просто більш ніж задоволена. З розміром спинки S/M він трішки перевищує по висоті габарити великої ручної поклажі, в якості якої я його вже використовувала багато раз, проте мені поки що ні разу не доводилося виймати його каркас.
  3. Компактний рюкзак Quechua Arpenaz 10 ultra compact. Ми його часто використовували в місті, коли ходили в радіалки і на пляж. А під час перельотів додому він згодився як ємність для маленької ручної поклажі. В деяких з цих рюкзаків утворилися дірки, але за похід кожен цей рюкзак відпрацював свою вартість.
  4. Спальник AEGISMAX. Вже більше року я користуюся пуховим спальником, придбаним на аліекспрес з вагою близько 500 г і температурою комфорту 10℃. Для походу на Тенеріфе його було недостатньо, якщо 2 останні ночі в кемпінгу на узбережжі було просто спекотно, то в кемпінгах в горах було досить холодно і краще брати спальник з температурою комфорту ~0℃.
  5. Килимок Therm-A-Rest Z Lite в формі “гармошки” я вважаю найзручнішим видом килимків. Зазвичай для зменшення об’єму наплічника ми беремо в закордонні походи надувні килимки, але цього разу відмовилися від них – набридло клеїти і шукати дірки.
  6. Трекінгова палиця FORCLAZ HIKE 100, куплена в Декатлоні на Тенеріфе.
  7. Кухня. Чайник з аліекспрес з анодованого алюмінія і безіменний алюмінієвий казанок. Бюджетний і потужний газовий пальник Tramp TRG-042, як основний і як запасний Fire-Maple FMS-118. Вітрозахист з аліекспрес.
  8. Чашка  Sea to Summit Delta InsulMug і миска Sea To Summit X-Bowl.
  9. Алюмінієва фляга Tramp на 1 л в чохлі з неопрену – в спеку вода довше залишається холодною. Але оскільки на Тенеріфе під час денних переходів немає джерел з водою, вони є тільки на місцях ночівлі, то на людину потрібно мати 1,5-2 л води на день. Тому мені довелося ще носитися з пластиковою пляшкою.
  10. Фільтр Katadyn BeFree з флягою на 1 л. Це був один з рідкісних походів коли він пригодився. Ми фільтрували воду, яку брали з крану в притулках і на деяких з кемпінгів.
  11. Налобний ліхтарик BLACK DIAMOND Gizmo, який вже вірно служить 7 років.
  12. Взуття. Як основне взуття я взяла кросівки Salewa WS Wildfire Vent, які за 10 місяців активного використання вже доживають віку, думала доб’ю їх на Тенеріфе і хоч в сітка по боках в деяких місця протерлась до дірок, ще послужать. Крім них в мене ще були черевики Quechua, на випадок снігу на вулкані і на дорогу в Україні і Німеччині. В них я йшла на вершину Тейде і з вершини, але дуже пошкодувала що їх взула, бо вони не фіксували ногу в області щиколотки. Тож роблю висновок, що ідеально буде взяти кросівки/черевики з твердою підошвою і доброю фіксацією щиколотки (якщо ви йдете на Тейде взимку, то з мембраною) і трекінгові сандалі. На маршруті сандалі не будуть актуальними, але вони знадобляться на пляжах і в притулках/хостелах.
  13. Одяг. Верх: комплект верхньої частини одягу для мене майже незмінний протягом всього року – термофутболка/фліска/пуховка/штормовка, змінюється тільки довжина рукавів термофутболок залежно від пори року і їх кількість  залежно від тривалості походу. Так було і цього разу я взяла штормовку без підкладки, пуховий светр, фліску (яку я загубила десь після Тейде і її потім дуже бракувало), 2 термофутболки з довгим рукавом, 1 з коротким і 2 без рукава.

Низ: 2 пари легінсів, 1 термоштани, пару шортів.

Слід зважати що на Тейде і в кемпінгах дуже холодно і вечорами/ранками ми одягали на себе все. На узбережжі якщо немає вітру дуже спекотно.

  1. Сонячні окуляри Julbo Tamang, кепка – від сонця. Баф, рукавички – від холоду.
  2. Крем від засмаги, зволожуючий крем, гігієнічна помада – те без чого не можна їхати сюди, сонце дуже активне і дуже вітряно – шкіра загоряє і обвітрюється моментально.

 

 

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *