Атлантичний океан, засніжені вершини гір Атласу, теплий хвойний ліс і найбільша у світі пустеля. А також захоплюючий арабський колорит, дешева екзотична їжа і тисячолітня архітектура. І все це протягом одного весняного дня на найтеплішому континенті світу! Важко повірити?!

Йдеться про Африку, а саме про неймовірну країну – Марокко, яка манить тисячі туристів щороку. Очевидно, що тут, як і у більшості теплих туристичних країн, є дорогі курорти, пляжі з коктейлями, організовані екскурсії та інші елементи туристичного бізнесу. Однак, на нашу думку самостійна подорож цією країною буде набагато цікавішою і, водночас, дешевшою. Тож, якщо вам хочеться справжньої пригоди, і ви готові поїхати за межі комфортної Європи, то мандрівка в Марокко буде неймовірним досвідом з безлюччю цікавих історій після приїзду.

Як дістатися і віза

Існує чимало авіаперельотів у Королівство Марокко. Провідні лоу-кости RyanAir, WizzAir чи EasyJet літають у міста Марокко з усіх країн Європи. Прямих рейсів з України наразі немає, але завжди можна організувати пересадку у одному з дешевих аеропортів Європи, наприклад, у Барселоні чи Мілані. Прямі перельоти доступні з сусідньої Польщі. Також є варіанти пересадки у Стамбулі. Це буде зручно тим, у кого немає документів для в’їзду у ЄС. Ціни на квитки невисокі, з невеликими відмінностями, залежно від сезону. Орім цього існує інший спосіб, який подарує вам романтичне відчуття іспанських колонізаторів і підсилить «ефект іншого континенту». Йдеться про поромну переправу через протоку Гібралтар у мароканський порт Танжир. Це складніше логістично, і займе у вас більше часу, але відчуття підходу до берегів Африки, стоячи на палубі корабля, того варте! Найпопулярніший паромний перехід до Африки з Іспанського міста Algeciras.

Туристичну візу можна отримати у Марокканському посольстві у Києві за тиждень після подачі документів. Ціна візи всього 15$. Перелік документів простий. Ймовірність відмови – мінімальна. Найкращий сезон для відвідування країни — рання весна. В цей час багато зелені і цвіту, а температура повітря опівдні в межах 25-30C.

Що подивитися

Загалом цікаві місця Марокко можна поділити на два типи – природні та створені людиною. Країна досить протяжна з півночі на південь, та ще й  розділена високими горами, що спричиняє унікальний клімат. Особливо у міжсезонні. Тут чудова природа майже з усіма можливими ландшафтами, які можна побачити як з вікна авто, так і у поході з наплічником за спиною.

Якщо ви ніколи перед цим не були на березі океану, то обов’язково варто прогулятися по набережній Рабату. Тут ви побачите могутні хвилі, що здіймаються на десяток метрів, розбиваючись об підніжжя маяків та старих мурів. Ймовірно, що це місце не дуже змінилося з часу, коли його ще вважали краєм світу.

Натомість інший «край світу», можна побачити на заході, перетнувши гірські хребти Атласу. Незабутні враження ви отримаєте, якщо наважитесь пройти кілька кілометрів вглиб пустелі, та розкласти намет для ночівлі.

Загалом у березні, протягом одного дня ви можете зустріти схід сонця у пустелі, обідати біля вершин гір-чотирьохтисячників, а захід зустрічати на березі океану під пальмами. Також радимо відвідати водоспади Ouzoud, ущелину Dades Gorges, та піщані дюни Сахари у Merzouga.

Архітектура Марокко органічно поєднує у собі Схід і Захід, широкі вулиці, що залишились від європейців, і побудовані марокканцями мечеті й палаци королів. Майже у всіх більших містах країни збережені медіни – старі квартали лабіринтів вузеньких вулиць з безліччю дрібних торгових яток, житлових будинків, невеликих мечетей, закладів харчування. Тут зазвичай серце арабської культури – постійний гамір, рух, колорит одягу та емоцій місцевих, запах спецій, риби, овочів, шкіри, солодощів… Найцікавіші медіни у містах Fes, Rabat, Chefchaouen, Marrakesh

Окрім медін, міста цікаві своїми казбами, тобто старими фортецями, що збудовані фактично з землі і колись виконували оборону функцію. Руїни казб трапляються по всій країні, деякі з-них добре збережені, як наприклад казба Ait-Ben-Haddou, яку рекомендуємо відвідати.

До слова, більшість путівників не рекомендують мандрівникам заїжджати на територію Західної Сахари – південної частини Королівства Марокко, що досі вважається конфлікною зоною.

Як пересуватися

Загалом країна дуже зручна для подорожі автомобілем. Дороги тут хороші. Ціна палива прийнятна – близько 1 євро за літр. Єдина складність – величезна кількість мотоциклів на дорогах, що рухаються дуже хаотично. Однак до цього легко звикнути за 1-2 дні. Прокат машини у світових компаніях (Budget, Avis, Sixt) рівнозначна ціні прокату в Європі — від 25$. Радимо користуватись послугами власне відомих прокатних фірм, так як місцеві мають схильність обдурювати або надати поламаний автомобіль, вимагаючи потім компенсації за ремонт.

Залізничне сполучення доступне між великими містами на Сході країни. В часі нашої мандрівки ми жодного разу не користувалися потягом, однак з доступної інформації зрозуміло, що ціни на квитки досить високі. Автобуси також курсують здебільшого між великими містами, але детальних розкладів і цін ви не знайдете. Всі питання вирішуютьcя на місці з перевізниками. Автобуси можуть їхати за однаковим маршрутом, але коштувати по-різному. Між меншими містечками сполучення майже немає. Особливо у західній частині країни. Місцеві користуються велосипедами, grand taxi, або автостопом, до якого у Марокко ставляться дуже добре. Як це зазвичай буває у неєвропейських країнах, тут спрацьовує «ефект білої людини»: усім цікаво поспілкуватися з загадковими іноземцями з наплічниками, тож зупиняються водії швидко й підвозять добре.

Зокрема, добре підвозять “хіч-хайкерів”  автомандрівники-європейці яких у цій країні безліч. Не бійтеся «стопити». А якщо ви подорожуєте на авто, то радимо підвозити, як туристів так і місцевих. В останньому випадку вам може пощастити, і вдячний мароканець, якого ви підвезли у рідне село, запросить до себе в гості.

У межах великих міст, таких як Marrakesh, Fez, Танжир їздить громадський транспорт. У столиці Rabat ходять навіть трамваї. Окрім цього добре розвинена система таксі. Але зверніть увагу, що у міському Petit Taxi (франц. – «маленьке таксі») дозволено їхати лише трьом пасажирам. Ціни на таксі в межах міста прийнятні.

Який би спосіб пересування ви не вибрали, все ж радимо хоча б раз спробувати проїхатися на Grand taxi. Так місцеві називають Мерседеси 1980-90-тих років, які вже давно від’їздили свою норму у Європі і тепер доживають віку на африканському континенті. Ціна поїздки фіксована за машину. Тож ви можете їхати сам або бути одним з 6 пасажирів. За гроші водій готовий везти вас хоч на інший кінець країни. Але навіть поїздка між двома недалекими містами, посеред ночі, під арабську музику, запам’ятається вам надовго. І не дивуйтесь, якщо на лічильнику кілометрів у цій машині буде понад 700 тисяч. Це може бути, навіть, не перше коло.

Гроші

Національна валюта – Марокканський діхрам (MAD). Обмінювати гроші краще у банках. Карткою зможна розрахуватися хіба-що за прокат авто і у дорогих ресторанах. Зараз 1 діхрам коштує близько 3 гривень. Більшість цін в Марокко такі ж, або трохи дешевші ніж в Україні, після Західної Європи все здається доволі дешевим. Фіксовані ціни в Марокко можна знайти лише в деяких великих магазинах. Якщо хочете суттєво зекономити, будьте готові до торгів. Це стосується всієї системи ціноутворення, починаючи від цін на сувеніри в медінах, закінчуючи вартістю номерів у простіших готелях. Як правило, ціна товару після торгів може зменшитись навіть на 40-60% від першої озвученої продавцем. Часто спрацьовує фраза, – «Це все що я маю», або «Даю стільки, або йду».

Мова

Марокко – колишня колонія Франції. Зараз офіційною мовою є арабська, але майже усе старше населення по цілій країні, якщо не говорить, то принаймні розуміє французьку. Варто вивчити хоча б цифри, щоб розуміти ціни.

Попри те, що країна дуже туристична англійську тут розуміють хіба-що ті місцеві, які працюють у сфері туризму. Трохи більше шансів порозумітися іспанською. Корисно також вивчити хоча б кілька слів по-арабськи, наприклад “шукран” (“дякую”)

Що їсти

Місцева кухня – одна з головних “фішок” Марокко. Основні страви – це таджин (м’ясо або риба з овочами, які тушкуються в конусоподібній посуді – таджині) і каша кускус, приготована на пару з овочами та м’ясом. Також обов’язково спробуйте Берберський суп і печену рибу. Також тут дуже смачний хліб, який часто подають як закуску разом з оливковою олією.

Національний напій Марокко – солодкий чай з свіжою м’ятою. Він дуже добре втамовує спрагу і тонізує. Навіть якщо ви затятий кавоман, марроканський чай вже за кілька днів стане більш бажаним початком ранку! Також рекомендуємо користуватися можливістю пити дешеві свіжовичавлені соки. За 4 діхрами склянку апельсинового соку вичавлять просто у вас на очах.

Із закладів варто спробувати, як маленькі кафе для місцевих з характерним запахом, ступенем чистоти та сервісом, так і більші ресторани. Це допоможе відчути колорит. І не дивуйтесь, якщо після замовлення кави з молоком вам принесуть склянку гарячого молока і пакетик розчинної кави.

Де ночувати

По Марокко дуже зручно подорожувати з наметом. Його можна розкласти як зовсім “дико”, так і на території кемпінгів з інфраструктурою. Кемпінгів тут багато, адже європейці люблять подорожувати власними автокемперами або на мотоциклах.

Крім того за 200-300 дірхамів можна зняти пристойний номер. Непогані бюджетні готелі по 120-150 дірхамів, щоправда сервіс тут може бути специфічний. Наприклад, відсутність гарячої води чи дверей у ванну кімнату, зате з басейном  ;). Безкоштовні варіанти ночівлі можна знайти на сайті couchsurfing, але старайтесь дуже ретельно перевіряти пропозиції і будьте готовими до сюрпризів.

Що взяти з собою

Якщо ви не плануєте сходження на вершини Атласу, то радимо брати звичайний одяг відповідно до сезону, без якихось «понтів». Багато європейських туристів у Марокко одразу впадають в око через одяг за останнім писком «туристичної» моди. Яскраві куртки,  дороге спорядження і техніка деколи спричиняють не надто приязне ставлення у місцевих і автоматичний ріст цін. Особливо це помітно у бідніших частинах країни, які водночас набагато колоритніші! Тому радимо одягнутися максимально просто і зручно. Особливо важливим є зручне взуття. Малоймовірно, що ви потрапите в болото чи під дощ, тому основним взуттям у мандрівці можуть бути сандалі, і зручні кросівки для зміни.

До слова, дівчатам не варто гуляти містами в коротких шортах і надто відкритих майках, хоча в цьому плані Марокко досить прогресивне, та все ж слід поважати місцеві звичаї і не збирати “хтивих” поглядів.

Із предметів першої необхідності не забудьте захопити з собою щось на випадок отруєння. Також знадобиться туалетний папір, оскільки в Марокко, як і в інших мусульманських країнах, у туалетах є лише відерце, або кран з водою. Якщо ви подорожуєете на авто, подбайте про надійний навігатор. Ми шкодували, що не взяли якихось дисків з музикою, бо важко довго слухати місцеве радіо, а інших варіантів музики, окрім CD у орендованій машині небуло. Місцеві сільські діти часто просять у іноземців кулькові ручки. Загалом, дрібні подарунки місцевим у бідніших країнах завжди додають позитивних емоцій та спрощують комунікацію.

Чого остерігатися

Головна неприємність, що підстерігає туристів у Марокко, – це фальшиві гіди і зазивали. “Гід” переслідуватиме вас, поки ви не дасте йому грошей, щоб відчепився. Особливо багато їх у Фезі і Марракеші. Радимо ввічливо посміхатися, кивати головою і відразу переходити в режим повного ігнорування. В жодному випадку не відповідайте на запитання на кшталт “Як справи?”, “Звідки ви?”, інакше розмові не буде кінця. У туристичних місцях, наприклад, центральних площах міст чи біля відомих локацій багато місцевих цілеспрямовано старатимуться “продати” вам якусь послугу чи розвагу. Часом ви навіть не встигнете зреагувати, як хтось закине вам змію на шию і проситиме гроші за фотографію.

Ніколи не заходьте до крамниці з сувенірам в супроводі “зазивали”: не сумнівайтеся, що у вартість товару буде включений його гонорар.
Одразу після приїзду в Марокко нескінченні базари, брудні вулички і специфічний запах медіни у непідготовлених або недосвідчених можуть викликати легкий культурний шок і навіть обурення, але за день-два це пройде відчується весь кайф і колорит країни. Марокко — безпечна країна, про що свідчить велика кількість туристів з усього світу, але кишенькові злодії є і тут, тому важливі речі такі як паспорт, запасна частина готівки, банківська картка і т.д. слід заховати в безпечне місце. Також рекомендуємо тримати внутрішній і закордонний паспорт у різних місцях. При втраті останнього, внутрішній паспорт полегшить процедуру отримання тимчасового проїзного документу в посольстві України в Марокко.

Що привезти на згадку

Найпопулярніші сувеніри в Марокко – це кольорові рукотворні килими, покривала з натуральних тканин та вироби зі шкіри, зокрема верблюдів. Сумки і гаманці тут не лише виглядають гарно, але й відповідно пахнуть. Адже шкіру обробляють і фарбують безпосередньо між будинками у медіанах.

При купівлі сувенірів робіть вигляд, що вас це мало цікавить і ви ще роздумуєте чи купувати. Така поведінка значно вплине на ціну. Конкуренція серед продавців сувенірів величезна, тому торгуватись тут є великий сенс. А особливим романтикам ніхто не забороняє набрати в банку пісок з Сахари.

Проте найбільше, що можна залишається на згадку — це спогади. Зі світанків у Сахарі, серпантинів Високого атласу, вулиць старих медін,  легкості і тепла африканського сонця посеред затяжної холодної весни в Україні.