Сергієнко Олег

Цей матеріал належить до категорії підвищеної складності – не рекомендовано повторювати без попередньої підготовки та досвідчених інструкторів

Все про що я написав нижче, є моїм довгим шляхом еволюції до полегшення наплічника, тому не рекомендую, відразу наслідувати його кінцевий варіант. Рухаючись до нього я встиг набити чимало гуль. Поступово набирайте досвід та просувайтеся в цьому напрямку. Кожна нова подорож це сходинка та здобутий досвід, тому не нехтуйте своєю безпекою і полегшуйтеся з розумом. Баланс комфорту та легкості рюкзака у кожного свій, однак, без сумніву, малий за об’ємом та вагою рюкзак – дисциплінує. 

Легкохідство: як змусити рюкзак “худнути”?

Частина 1. Величезний рюкзак – свідчення того, що ти справжній мандрівник

Любов до природи та до гір завжди була в мені, так само, як і тяга до подорожей. І що ж може усе це поєднати, як не піший туризм! Про свій перший туристичний похід приємно згадувати. Ці перші вау-ефекти від стежок та краєвидів, які не затьмарювала навіть величезна вага рюкзака. 

На той момент, здавалося, що інакше і бути не може. Якщо ти назвався туристом, то маєш тягти вгору свій рюкзак на ту вершину, роблячи крок за кроком, та ловиш ту ейфорію, коли нарешті можеш його скинути, щоб дати змогу відпочити ногам та спині.

Згідно неписаних правил туристів (чи це моє збочене уявлення?), я відразу почав ходити з рюкзаком “досвідченного” туриста. Мій перший баул з лямками був ноунейм та з літражем у 80+15. А як же інакше! Треба ж, щоб усе влізло! Дві фліски, декілька змінних футболок, обов’язково, штани що не промокають, пончо. Ой, ще ж треба не забути про шкарпетки та нижню білизну, щоб була зміна на кожен день. Про намет та його вагу взагалі мовчу…  Двошарова хатка з захистом від снігу. Цей намет експлуатувався весь рік. Енергії тоді вистачало, щоб тягати на собі шедевр від польських виробників аутдор спорядження, прихисток з дугами вагою у 3 400 грамів. Та й що, що вага у того намету така! Головне, що міцний, просторий та всесезонний!

Спальник був довгий час теж не менш епічний, але вже від словацького виробника. Був з комфортом до 0, та вагою у 1 600 грамів. Про об’єм я промовчу, бо синтетика компресується не дуже добре, тож можете уявити, скільки об’єму він займав у рюкзаці. Щодо кухні, то тут обов’язково треба було мати два казанка: один більший – для готування страв, другий менший – для чаю. А ще пальник (а раптом увесь час дощ, і всі дрова мокрі), а до нього газовий балон у 450 грамів (це щоб точно на три дні вистачило).

Якщо готувати на багатті, то треба ж брати пилку для відпилювання великих гілок, в ще й сокиру, щоб повідрубувати мілкі гілки. Їжа свіжа, тобто: картопля, морква, цибуля, ще крупи якоїсь. А ще тушківка у бляшанках! Бо треба ж калорії відновлювати. А оте сушене, то для слабаків. Бо я ж здатен винести на собі нормальну їжу.

Виходячи з вищенаписаного, рюкзак сягав ваги десь 18-20 кг, і це без урахування води. Так от, щоб носити рюкзак з усім тим “добром” та не вивихнути ногу, звісно, треба важке треккінгове взуття, яке фіксує гомілкостоп. 

Трекінгові палиці? Та навіщо! Хіба я не молодий та повний здоров’я хлоп, якому потрібна додаткова опора? Та я вас прошу! Видеруся й без них. Про коліна, суглоби та спину якось не думалося. Як ви зрозуміли, тоді я виглядав як справжній турист. 

Дочитали до цього моменту? От тут має бути смайл епічного шоку від того, що я так думав, та брав усе, що написав вище.

Частина 2. Легкохідство. Що стало поштовхом для зменшення ваги

Звісно, що до захоплення легкоходінням, я якось зменшував вагу рюкзака. Але це були лише потуги, як у тому анекдоті, коли економили на сірниках. Проблеми зі спиною мене почали мотивувати до того, щоб більш кардинально підійти до зменшення ваги.

Зваживши все, я викинув геть усі мішечки та чохли. Став використовувати один великий гермомішок. Замість двох казанців почав брати один маленький. Брав тільки верхній шар від намету Fjord Nansen Amundsen. Спальник тягав найлегший, який у мене був – Trimm Impact. Вся їжа була висушена. Але глобально це на загальну вагу рюкзака не вплинуло, так, було легше, але.

Так я і ходив Карпатами, аж поки не познайомився з Олексієм Перфіловим на заході НічВНаметі недалеко від Києва, яку організували ПроПоходи. Це був початок березня. Снігу на землі лежало ще багато, а на ранок синоптики обіцяли дощ та не помилилися у своєму віщуванні. 

Враховуючи усі вхідні по погоді, я взяв намет, та був готовий до будь-яких погодних умов. Проте на цьому заходів був Олексій, який ночував під тентом, на надувному килимку та якомусь дуже тоненькому спальнику. Звісно це не могло не зацікавити. Зранку, під дощем я підійшов до його місця ночівлі щоб подивитися, як він там, чи не замерз, чи сухий його спальник та одяг. І ви знаєте, у нього все було гуд! І саме такий наочний приклад став для мене поштовхом у точку неповернення.

З початком туристичного сезону я викинув з рюкзака намет, замість нього був виготовлений тент з Tyvek, з цього ж матеріалу був зроблений фут-прінт. Це дозволило мені значно скинути вагу. З часом тент з Tyvek був замінений на тент з Silpoly Ripstope 20D. Бо з цього матеріалу тент легше та компактніше. Кілочки використовую титанові від Toaks. У якості фут-прінта використовую Polycryo, він міцний та дуже легкий. Деякий час брав свій старий спальник від Trimm, але згодом був пошитий пуховий кокон з вагою у 720 грамів та орієнтовним комфортом на -5°C градусів. Замість Term-a-Restt Z-Lite Sol почав використовувати надувний та компактний килимок. Це все укриття та спальна система на теплу пору року. Взимку, окрім вище описаного, я беру бівачний мішок з Tyvek та шмат 8 мм підложки для більшого комфорту.

Кухонне приладдя теж зазнало своїх змін. Кружка Toaks Titanium 750 WH замінює мені миску та казанок. Вона доволі об’ємна та велика, як на одного. Але вона була у моєму арсеналі, з часом планую її замінити на щось менш об’ємне. Ложка Sea to Summit Alpha Light Long Spoon теж була придбана у свій час, та я наврядчи її заміню: довга ручка дозволяє не замастити руки їжею, а ще нею можна користуватися як тупим ножем. Горнятко Wildo Fold-A-Cup – найлегше та найзручніше з того що зустрічав, завжди є у рюкзаці. Пальник BRS-3000T разом зі 100 грамовим балоном не залишать мене без горячого у будь-яку погоду, якщо не вийде розвести вогнище. Уся їжа виключно сушена, окрім тих випадків, коли йдеш через село й захотілося на вечір з’їсти свіжих овочів, я їх купую і несу з собою.

Одяг це окрема тема. У теплий період це легкі шорти з кишенями, та легка футболка на короткий рукав. На випадок негоди маю куртки від Fjallraven, низ від дощу захищаю Polycryo обмотуючи навколо пояса на зразок спідниці. Взуття – виключно кросівки для трейлу. На зміну для табору використовую звичайні капці, найлегші, які знайшов у магазині. Обов’язково безу з собою фліс та/або легку пухівку. 

З приводу гігієни та аптечки, то тут усе просто: зубна паста у маленькій тубі; зубна щітка з короткою ручкою (такі продаються у відділах для подорожей); шматок мила; рушник з мікрофібри який придбав у домогосподарському відділі. Аптечка дуже аскетична: щось від головного болю, від температури та від розладу шлунку.

Усе це я пакував у рюкзак Hyberg Attila, поки одного разу, Олексій не запропонував виготовляти свої рюкзаки, а саме, Asket.

Частина 3.  Починати полегшуватися можна відразу

Ще одним яскравим прикладом для мене став Олександр Пятаєв. З ним я познайомився у мережі, але те що він робить – вражає. Він вже довгий час водить дітей у походи не тільки українськими Карпатами, а й у сусідню Румунію. Останні чотири роки він водить туристичні групи дітей з легкими рюкзаками.

Липень 2018 року. Олександр та три його підопічних, вік від 13 до 16 років, 12-ти денний похід від с. Кваси до м. Воловець. Половина часу походу – дощ або злива. Загальна довжина маршруту – 130 км. Вага рюкзаків не перевищувала 8-9 кг. Шкода, що свого часу, я не мав можливості стартувати в горах таким чином, багатьох травм вдалося б уникнути.   

І що головне, ці хлопці відразу орієнтуються на стиль ходіння, який дає змогу не гнутися під вагою рюкзака, а дисципліновано підходити до того, що брати з собою, комплектуючи рюкзак лише з необхідного та максимально легкого спорядження. 

 

 

 

 

4 Коментарі
  1. Цікава стаття. В дечому в пізнав себе. У мене теж цей червоний важкий зимовий намет) Та, в студентські роки теж починав ортодоксально: 75-літровий рюкзак, супер-намет в будь-яку пору року, велетенський спальник Pinguin Comfort, який займав пів рюкзака. Хоча мій одногрупник, який власне і надихнув мене на походи у гори, в цьому плані йшов далі – завжди брав з собою овочі, аби варити в горах борщ) Але та, були юні, завзяті, і загалом нікуди особливо не поспішали, тому лазили з важкими баулами по Горганах. Потім я купив маленький пуховий спальник, а пінгвін відправився на Євромайдан, припинив носити об’ємний рюкзак, який сам по собі важить майже 3 кг. Але від намету не відмовився. Тент зручний для ночівлі на самоті. Свого часу я кілька разів ночував без намету, просто вкриваючись дощовиком від роси. Але одиночні походи я давно не практикую, натомість люблю такі мандрівки з протилежною статтю, тому треба намет. І звичайно цей червоний намет не легкий, і я навіть думав про альтернативу. Але дуже мало наметів є з верхніми дугами, і зрештою намети легкими не бувають, а заради економії в 0.5-1 кг витрачатися на новий і дорогий намет не дуже хочеться. Тим більш мій багато де був, і багато чого бачив) На фото я тут ще помітив jetboil. Оце крута штука, і я теж не проти викинути свій древній казанок типу “менажка”, і купити джетбойл, але він коштує дорожче за мій телефон) Підсумовуючи все це, скажу лише, що технології не стоять на місці. Постійно з’являється щось нове. Спорядження стає легшим, зручнішим, надійнішим. І різноманітнішим.

  2. В цій статті не зазначене чи не найголовніше: яка у автора вага рюкзака після всих цих оптимізацій?

    1. Вибачте, що залишив це за кадром. На сьогоднішній день базова вага наплічника до 4 кг у теплу пору року, у золодну може бути до 5 кг базової ваги.

  3. О ,ну це ви поскромничали наплечник 75-80 літрів!Я собі на 100 придбав trevelExtrem ,правда він важить менше 2 кг.Намагався брати те без чого не обійтись,але все одно важкувато виходило,бо ще харчи докидали.Спальник останній раз брав армійський і армійський котелок,бо не куплятимешь за шалені ціни посуд аби раз на рік в Карпати вирватись.Вперший раз як ходив,ще свого наплечника не було,так перевагтаження в пару кілограм мінімум було.

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *