Хотіли втекти кудись наприкінці зими, де тепло і недалеко летіти. На Канарських островах були, тому вирішили на початку березня дослідити португальський острів Мадейра.

Мадейра: дослідження острова з дітьми

Нитка маршруту: Львів – Краків – Лісабон – Фуншал (Мадейра) – Лісабон – Краків – Львів

Формат поїздки: дослідження острову з дитиною 9 міс.

Планування

Мадейра – острів в атлантичному океані, який територіально відноситься до Португалії. Острів удвічі менший за Гран Канарію і у два з половиною рази за Тенеріфе і має площу 801 км2. Туди можна полетіти лоукостом EasyJet з Порту чи Лісабону, є кілька рейсів на день, отже нашим завдання було продумати оптимальне добирання до цих міст. Хороша ціна підвернулась з Кракова до Лісабону і ми запланували одразу пересадку на наступний рейс до острова, а назвороті провели ще кілька днів у столиці Португалії. Єдине, що хочу відмітити, у Лісабоні є два термінали, вони розташовані поруч і між ними курсує безкоштовний автобус. Отой термінал, що для лоукостів дуже гамірний і невеликий, тому якщо є час, краще перечекати в терміналі T1.

Щодо добирання Львів-Краків маємо вже відпрацьовану зручну схему з дитиною. Їдемо власним авто, яке потім залишаємо на стоянці коло аеропорту. Це зручно, адже ми досить мобільні, можна залишити зимові речі в автомобілі і це дешевше ніж їхати потягом. Важливо також, що EasyJet та Ryanair дозволяє брати для дитини до 2-х років дві одиниці багажу, возик і автокрісло (економія на оренді), а Wizzair лиш одну позицію. Загалом возик нам не дуже знадобився, бо здебільшого ходили треки, хіба один день гуляли по столиці Funchal і возили в ньому речі в аеропорті. Синові на момент мандрівки було 9 місяців і всі маршрути пройшов з нами у ерго-рюкзаку.

На острові ми орендували машину у місцевої компанії funchalcarhire з повною страхівкою. Toyota Aygo 1.0 (Group A) коштувала 24Є за день, плюс бензин 1,45 Є за літр. Відверто скажемо машина слабенька, але загалом не підвела. Дороги тут чудові, ще певно скільки тунелів в житті не бачила, тож дуже швидко можна дістатись з одного кінця острова до іншого. Звісно, якщо зїхати з головної магістралі будуть серпантини, але загалом їздити по острову приємно.

Ми почали шукати житло десь за 1,5 місяці до поїздки і скажу вам 80 % уже було зайнято і це несезон. Чи то острів такий популярний чи пропозицій не дуже багато. Як на мене найзручніше жити в м. Фуншал, яке є столицею острова і звідтам робити усілякі мандрівки. Адже класно, коли під боком є все що треба. Ми частину часу прожили в столиці, а частину на півночі острова, де як виявилось значно гірша інфраструктура, вищі ціни на продукти і на кілька градусів холодніше. Загалом села досить бідні, бачили б ви ті клаптики землі, де люди намагаються щось вирощувати над обривами. Можемо порекомендувати квартири від агенції https://traveltomadeira.com/ , саме в їхніх апартаментах ми жили першу половину відпустки, стильні, зручні, все відповідає згідно фото, бо на жаль друга домівка, хоч мала красиву терасу з краєвидом, але були деякі моменти, що нам не сподобались. Ну і звертайте увагу на доїзд до будинку, адже кут нахилу дороги може бути огого який. Загалом наші апартаменти на шістьох коштували 12 Є з людини за день.

Бачили кемпінги, платних здається є два. Також з того, що читала, тут є мережа безкоштовних кемпінгів і система проживання схожа, як на Канарах, тобто потрібно заздалегідь оформити дозвіл.

Маршрутів для трекінгу тут дуже багато. У плануванні допоміг сайт http://walkmeguide.com/en/. Там все описано щодо складності і тривалість. На маршрутах маркування відсутнє, лиш інколи дороговкази, користувались maps.me для навігації.

На острові є левади, які безумовно є родзинка Мадейри, така собі система зрошувальних каналів, яка почала будуватись XVI ст. і до 1970 р. Місцеві жителі будували ці канали для транспортування води з північної частини острова і гір до більш посушливої південної.

Вони являють собою забетоновані чи вимощені з каменю канали, які йдуть вздовж схилу гори, поряд є стежка, адже часто тільки так можна було дістатись до віддалених куточків острова. Зараз більшість левад облагороджені, розроблені маршрути, є перила для страхування. На острові дуже багато водоспадів, мандруючи левадами можна наробити фото проходячи поряд чи під ними. Здебільшого дані треки є доступні для кожного, адже левади робили з невеликим ухилом, тож набір висоти мінімальний.

Ми пройшли два цікаві маршрути уздовж левад Levada das 25 Fontes e Risco та Levada do Moinho – Levada Nova. Перший має трохи оманливу назву 25 водоспадів, насправді їх там тільки два красивих та потужніх, а решта то хіба малі каскади з струмків. Другий маршрут дуже нам сподобався, адже виводить через печеру до красивезного водоспаду, крізь який потрібно пройти, тому накидка від дощу для себе і наплічника тут буде не зайвою.

Ще один трек, який вразив, прямує на найвищу вершину острова – Піку-Руйво (1862м). Спочатку виглядає все доста просто, машиною можна доїхати до Піку-ду-Аріейру (1818м) і що там ті 6 км до вершини. Але зрештою, якби так все плоско було, то я б сказала, що геть нудотний маршрут.

Такого типу трек ми ходили вперше, там все продумано, укріплення, сходи, перила, цілі тунелі через скелясті гори. Це полегшує життя з одного боку, бо не так страшно йти над обривом, але з іншого постійно качаєш ноги. Перед вершиною є притулку, але він був ще закритий (не сезон).

Насправді є коротший шлях, якихось два не виснажливих кілометра з сторони Achada do Teixeira, але то вже геть не цікаво.

Зворотній шлях хоч був втомлюючий, але неймовірно кайфовий. Людей на маршруті вже практично не було, сонце неспішно сідало, Олекса надиво мирно спав в ерго, а від краєвидів просто виростали крила.

Ще кілька слів про два треки вздовж океану. Перший маршрут йде по східному мису, місце цікаве, але досить таки людне. По ліву сторону маршруту скелі і стрімкі обриви, по праву більше пологі схили з невеликими пляжами. Фініш на вершині гори Ponta do Furado, звідки видніється маяк. Також тут добре видно два менші острови, які належать до архіпелагу.

Другий маршрут на північній частині острова, починається біля селища Porto da Cruz, така собі приємна, нескладна прогулянка з чудовими краєвидами.

Наостанок ще декілька місць, котрі вразили і до яких можна доїхати на авто.

Фанал – містичний лавровий лісі. Люди кажуть, що він дуже старий і під охороною Юнеско. Можна зустріти дерева, яким біля 800 років. Там хочеться залишитись надовго, відчуття наче ти попав у казку.

Маяк Ponta do Pargo, який знаходиться на крайньому заході острова, звісно рекомендуємо туди потрапити на заході сонця, а ще поряд є один з найкрасивіших водоспадів, що доводилось бачити Garganta Funda.

Скелі і пляж біля містечка Porto Moniz, що на півночі, теж вартують уваги. Хоч там і дують нестримні вітри та гуляють високі хвилі та місце крутезне!

Загалом якщо порівнювати з Канарами, то поїздка на Мадейру вийде трішки дорожча (бюджет на сімю на 14 днів вийшов – 1400 євро), але природа інша та не менш цікава. Такі острови дуже зручні для активних мандрів з дітьми, адже переїзди невеликі, можна встигнути багато побачити.

Список спорядження

інтегрована система джетбойл – брали з собою їжу швидкого приготування, для приготування обідів під час треків. Газовий балон купили в одному з туристичних магазинів у Фуншалі, також можна знайти їх в Декатлоні
Горнятка та миски Wildo, легкі і займають мало місця
Ерго-рюкзак для дитини, який радять з моменту самостійного сидіння. Щодо рюкзака-переноски, то його рекомендують десь з року, коли дитина починає сама ходити.
Рюкзак Osprey Quasar 32L та Quechua 20L, обидва з накидками від дощу.
З взуття достатньо трекінгових кросівок, також не зайвими будуть дощовики.