Міжсезоння – неймовірний час для мандрівок. Адже в цей період природа швидко змінюється і дає нам можливість спостерігати унікальні явища. У горах вже достатньо тепло, щоб йти у легкому одязі, але вершини ще вкриті снігом. Річки та водоспади набирають потужності. Природа прокидається, і першими на полонинах з’являються крокуси! Яскраво-фіолетові квіти, що цвітуть лише короткий період ранньою весною.

«Магічні» крокуси і де їх шукати

Є багато красивих фотографій крокусів на тлі засніжених вершин, але ми дуже мало знаємо про їхні особливості, а також де саме, і коли їх шукати. Тож ці запитання ми вирішили поставити науковцям з кафедри ботаніки, що досліджують рослини Карпат.

Отож, про крокуси говоримо з Тарасом Фостяком, провідним спеціалісом гербарію ЛНУ, асистентом кафедри ботаніки, який спеціалізується на дослідженні рослинності високогір’я Свидовецького масиву, та Надією Чепелевською, аспірантом кафедри ботаніки ЛНУ, дослідницею масиву Чорногори, яка, окрім того, активно займається туризмом.

Для початку розкажіть, що таке весна в Карпатах? Вона починається 1 березня, чи все не так просто?

Надя: Залежить яка була зима і яка погода. Зокрема, чи випаде в березні сніг. Наприклад, минулого року перед 8 березня випало багато снігу, і коли ми пішли в похід то весняні Карпати нічим не відрізнялися від зимових.

Тарас: А ми збиралися їхати на Свидовець десь 20 травня. Я зайшов на веб-камери Драгобрату, глянути чи ще є сніг. І таааа… Сніг валив добрячий. Тож минулого року весна у високогір’ї почалася десь аж в червні. Це ми говоримо про ту весну, яка є вегетаційним періодом. Тобто коли все починає рости і цвісти.

Але звідки в березні беруться первоцвіти на ринках?

Тарас: Це переважно рівнинні первоцвіти. Ті що ростуть в лісах біля міста, де тепліє набагато швидше. Найбільше підсніжників, білоцвітів. Але можуть траплятися також гірські крокуси.

Розкажіть, чим особливі крокуси?

Тарас: Крокус – це ефемероїд. Тобто вид, особини якого живуть і цвітуть короткий період часу, перед тим, як активізуються інші види рослин, і поки у нього ще немає конкуренції за світло. Наприклад, підсніжники в лісі, також ростуть, перш ніж на деревах і кущах розпустяться листки. Така стратегія виду. Кожен вид займає якусь еволюційну нішу.

Крім того, всі квіти, які є першими, коли ще немає великої кількості запилювачів, мусять якось їх приваблювати. Тому вони зазвичай мають помітне яскраве забарвлення. Але мені, як науковцю, не цікаво їхати у високогір’я тоді, коли там ще немає нічого крім крокусів.

Науковцям, які кожен день працюють з квітами, може і не цікаво, а от серед інших людей чимало охочих побачити ці унікальні квіти на фоні засніжених вершин. То як, все таки, не пропустити період цвітіння крокусів в Карпатах?

Надя: Треба моніторити погоду. Слідкувати за опадами снігу і кількістю сонця. Особливо важливою є кількість снігу на полонинах, якщо ще є суцільний сніговий покрив більше 15 сантиментрів то крокус просто не проб’ється. Щоб масово з’явилися квіти, то треба щоб сніг звільнив великі площі. Настає певний період, коли товщина снігу стає такою, що через неї сонце вже може нагрівати грунт. Цибульки крокусів, які є в землі, пробуджуються від цього тепла, і починається вегетація.

Це називається – сумою ефективних температур. Тобто відколи денна температура стає вищою нуля то її показники починають щодня додавати і рахувати. Відповідно, коли назбирується сума у 200, 300 чи більше градусів Цельсія, особини певного виду починають вегетувати чи цвісти. У кожного виду є свій показник суми. І час, за який ця сума набирається не однаковий у різні роки. Тому, отак на місяць наперед сказати коли будуть цвісти крокуси практично нереально.

Тарас: Крокус буде першим на полонині. Там де він є. За ним полізе ще Soldanella hungarica. Тобто крокус є одним з небагатьох видів гірських ранньоцвітів.

Перед нашою розмовою я натрапив на матеріал про цвітіння крокусів у селі Колочава, Міжгірського району Закарпатської області. Там йшлося про кінець березня. Тобто у такий час вже можна їхати?

Надя: Село Колочава розташоване, між горами, на висоті близько 600 м.. Там свій мікроклімат. Якщо погода дозволить крокусам розцвісти там, то на вершинах це буде на тижні два-три пізніше. І то, якщо знову не засніжить.

Тобто можемо поділити напрямки пошуку крокусів на гори і долини?

Надя: Так. Але крім того, гірські масиви можна розбити на високогірні і низькогірні. А ще на ті, які північніше і південніше. По часу цвітіння між ними буде різниця десь на два-три тижні. Наприклад, під польським і словацьким кордоном, там де Великий Березний, ближче до Ужгорода, крокуси будуть швидше. Тому що там тепліше, низькі хребти. Натомість на Свидовці, Чорногорі, Костричі – будуть на два-три тижні пізніше, за умов стабільної погоди.

Тарас: На Свидовці взагалі будуть найпізніше, бо це найвищий і найпівнічніший хребет, на якому часто хмари і сильний вітер.

А можете назвати якісь перевірені локації в Карпатах, де точно можна знайти крокуси?

Надя: Щодо локацій, то тут завжди питання атракційності і масовості. Для нас, ботаніків, навіть три крокуси – це вже досить. Особливо в тих місцях, про які ми не знали! Крім того ми побачимо два листочки, навіть без квітки, і будемо знати, що це крокус. Але якщо ми запрошуємо людей, обіцяємо їм крокуси, а там три квітки виткалося – то це смішно і не серйозно.

Тарас: Це як нарциси в Долині нарцисів на Закарпатті. Класно, коли їх там багато, можна косити (сміється, – ред.), але нарциси не лише там ростуть.

Надя: Варто їхати на Костричу, Кукул і Скупову. Це хребти на яких крокуси цвітуть масово. Передовсім на південних схилах. Наприклад, щоб вийти на Кукул, можна поїздом Львів-Рахів їхати до Вороненки. Далі піднятися до полонини Григорівка, з якої гарний вид на Петрос, Говерлу. Потім через хребет, який йде одним масивом, можна спуститися до траси на Заросляк і потім на дорогу до Ворохти.

Щодо інших хребтів, то якщо це полонинський хребет (тобто є полонини, а не все заросле лісом) там також будуть крокуси, але їх буде не багато, кілька квіток. Можливо на окремих галявинах будуть на інших ні.

Тарас: Залежить також від біології самого виду. Може бути рік, що вони будуть там, а рік – що не буде. Зокрема на Свидовці вони мали би бути, але гарантувати я не можу.

Надя: В Горганах крокуси також є, але треба дертися через цекоти, через греготи, потім буде одна полонинка, на ній трішки крокусів, а потім знов дертися по камінню. Тому туди, зазвичай, шукати крокусів ніхто не хоче їхати. В урочищі Пекло, там де витікає Бистриця Солотвинська, також цвітуть крокуси, але їх там не багато на маленькій полонині між каміннями гір накволо.

Ще в Колочаві крокуси цвітуть масово. Але це радше виняток, бо якщо ми говоримо про низовинні локації, то це переважно села, де ведеться господарська діяльність, землі розбиті під городи. В Колочаві унікальність в тому, що вони ростуть на території скансену, де їх охороняють. Водночас їх там ніхто не садив, бо це дикий вид.

А десь ближче до Львова можна натрапити на крокуси? Можливо Сколівські Бескиди?

Надя: Ні, не бачила. Це занадто низько, немає відкритих полонин на висоті, де могли б рости крокуси.

Тарас: В Бескидах є лише сінокосні луки. Там росте багато всього, але не крокуси.

Тобто, є якісь чіткі межі по висотах?

Надя: Не питання висоти, а власне – ліс, чи не ліс. Якщо десь на окраїні села буде якась полонинка на сонці, заросла біловусником, де помірно пасеться худоба, то там теж можуть бути кілька квіток. Навіть в людей під хатою. Наприклад, в верхній Дземброні.

Як довго триває період цвітіння? Я читав, що 20-25 днів.

Тарас: Це дуже розтягнений період. Йде мова про період цвітіння популяції. Наприклад перша особина популяції з’явилася в квітні, а остання може навіть десь в червні розцвісти. Але тривалість, за яку одна окрема квітка виросла, розквітла і зів’янула – це всього 3-4 дні. Просто в великих популяціях цього не помітно, тому що одні зів’яли, інші – розквітли.

Звісно, що краще їхати посередині цього періоду цвітіння. Наприклад, якщо перші квіти почнуть з’являтися 20 квітня, то варто їхати десь в першій половині травня.

Надя: Практика показує, що зазвичай всі їдуть в гори на травневі вихідні, і не завжди крокуси вже цвітуть. Зазвичай вони лише збираються цвісти. Такого, щоби в цей час крокуси вже відцвіли, це раз на 10 років може бути. Фактично наймасовіший період зазвичай припадає на середину травня.

Тарас: Але, знову ж таки, цього року в горах багато снігу, тому потрібно слідкувати за погодою. Коли у Львові сонце і тепло, це не означає, що в горах також так.

Надя: Слідкувати потрібно кожен день! Наприклад, ви вирішили, що хочете поїхати пофотографувати крокуси. Наприклад визначилися, що поїдете на Кукул. Отже потрібно щодня дивитися прогноз погоди для метеостанції Пожижевська, а також у Ворохті, Верховині. Порівнювати температури дня і ночі між цими місцями. Крім цього, слідкувати за веб-камерами на Драгобраті чи Буковелі. Зв’язуватися з місцевими, друзями, які живуть в тих районах і публікують фото в соцмережах. Лише на основі цих всіх даних, можна передбачити присутність крокусів на полонинах.

Тарас: Наприклад на Драгобраті є камери, направлені на гори Жандарм і Близницю. Це одна з показових точок. Там є котел в якому закручуються хмари, і там зазвичай погана погода. Якщо ви бачите, що там хмари і падає сніг – то навіть не варто пхатися.

Відомо, що крокуси занесені до Червоної Книги? Зокрема штраф за кожну зірвану квітку – 62 грн. Чому вид потребує охорони?

Тарас: Так історично склалося. Зникають місця де він може рости. Йдеться про відкриті полонини, на яких росте біловусник, або інші види, що не є високими. Полонини на яких випасають худобу. На жаль, такі полонини, зокрема на Свидовці і Чорногорі заростають чорницями. Відповідно полонина пропадає і крокус там не може пробитися через чагарник. Зменшується ареал розповсюдження виду.

Надя: Полонина залишається полониною допоки на ній стало і розумно випасають худобу. В крайньому разі косять. Тобто має бути помірне антропогенне навантаження. Тут дуже важливий баланс. Зараз полонинське господарство занепадає. Полонини не використовуються і їхній видовий рослинний склад змінюється досить швидко. Якщо 3-5 років полонину не чіпати, то вона почне заростати чорницями, кущами, дрібними смереками, і крокуси там пропадуть.

В інтернеті крокуси часто називають шафраном. З цих квіток справді роблять приправу до їжі?

Тарас: Шафран і крокус – синоніми, що походять з різних мов. Це назва всього роду рослини. Але існує не один десяток видів шафрану. Крокус який росте в Карпатах – це Шафран Гейфеля. Гуцули також називають його “бриндуші”. Натомість, для приправи використовують висушені маточки квіток Шафрану посівного (Crocus sativus), який спеціально вирощують.

І наостанок, якщо вам таки не вдалося вчасно вибратися на пошуки крокусів –  не розчаровуйтесь. Адже вже на початку літа Карпати можуть здивувати вас, наприклад, дикими орхідеями або навіть едельвейсами. Останніх, ботаніки радять шукати в середині липня на кам’янистих схилах поблизу полонини Герешаска та на Близниці.