Норвегія: північне сяйво та полювання за ним

Таня Троянь, керівниця Troyan Trekking

Чому цей регіон?

Норвегія – моя улюблена країна. Це був мій п’ятий візит сюди, зокрема другий в Північну Норвегію. Відколи я тут побувала вперше, закохалася в Норвегію сильно і безповоротно – красива природа в гармонійному поєднанні з свідомою цивілізацією.

Власне дана подорож була запланована, щоб побачити полярне сяйво і застати прекрасну північну зиму.  

Нитка маршруту, дати: Tromsø – Fjordgård – Hesten  – Tungeneset – Skaland – Husfjellet – Tromsø – Fløya – Sommarøya – Tromsø, 5-12 березня 2019, 7 днів.

Формат подорожі: “полювання” на полярне сяйво з елементами треккінгу та автостопу.

Період подорожі я обирала з огляду на можливість побачити полярне сяйво, а самі дати – коли були найдешевші квитки. Починаючи з минулої весни до Тромсе з Гданська літає компанія Wizzair – що і є найбюджетнішим варіантом перельоту в Північну Норвегію. А до Гданська ми їхали автобусом, хоч зазвичай купуємо дешеві квитки на літак зі Львова у тієї ж Wizzair. Цього ж разу квитки на літак були не такі дешеві, як хотілося, а я знайшла акцію на автобусні квитки. Якщо в Польщу добираєтесь автобусами – важливо враховувати достатньо часу на пересадку з автобуса на літак, бо автобус може затриматися на кордоні і т.д.

В Тромсе ми прилетіли близько 21:00. Добре що аеропорт знаходиться біля самого міста, і біля нього є торгівельні центри, супермаркети. Магазини, де можна купити газ були вже закриті, тож ми одразу пішли в один з супермаркетів, купили їжі, набрали окропу на чай в кав’ярні (в Норвегії вам без проблем наллють окропу в будь-якій кав’ярні, на заправці), повечеряли і пішли в найближчий парк, де зарили в пухкий сніг свій намет і лягли спати. Перша ніч була теплою і комфортною – було близько -5°C, цілу ніч падав сніг.

Зранку Борис сходив в торговий центр, де купив газ і маленький термос. Ми приготували їсти, поснідали, зібралися і пішли в центр Тромсе. Сніг не припинявся, а туман закривав гори. Ми прогулялися містом і після обіду на паромі відправились на острів Сенья – один з найгарніших і найпопулярніших туристичних регіонів в Північній Норвегії. Припливли на Сенью в маленьке містечко Люснес коли темніло. На автостоп надіятися вже не було сенсу, тож ми заскочили в автобус до містечка Фіордгард. Поруч з Фіордгардом було місце для пікніку і ми попрямували туди, уявляючи, як ми зараз під тим же снігопадом знову закопуємось в сніг. Проте на наше здивування на місці пікніка крім столів і лавок, був ще невеликий будиночок з лавками по периметру і грилем по центрі. Сюди цілу зиму ніхто не заходив. Ми вирішили ночувати тут, на лавках. Хоч снігопад нарешті припинився, проте був сильний вітер і збільшувався мороз, тому ми вирішили скористатися можливістю зробити наш побут комфортнішим.

Снігопад нарешті припинився і я вийшла надвір фотографувати, як підсвічує низькі хмари вечірній Фіордгард. Оскільки було хмарно і прогноз полярного сяйва показував маленьку інтенсивність в 2 Кр, я в цей вечір ні на що не сподівалася. І раптом помічаю над головою дивну довгу хмару через усе небо, придивляюся – а це воно!!! Покликала Бориса, щоб побачив і підтвердив, що мені не ввижається 🙂

Норвегія: північне сяйво та полювання за ним
Норвегія: північне сяйво та полювання за ним

Спочатку його зелений колір ледь помітний, а потім він набирає яскравості, мерехтить і переливається, і згасає… а потім знову…сильний вітер роздмухує хмари і ми бачимо нові і нові спалахи в різних частинах неба… це було неймовірно, кілька годин ми виходили на вулицю і роззявивши роти дивилися, як аврора “танцює” над головою… Лягати спати було важко, адже аврора, як виявилося не спить і, взагалі, аж не вірилось в таке швидке везіння і що нарешті дійсно бачиш це неймовірне явище на власні очі. Щастю не було меж – ми побачили наше перше полярне сяйво в житті!

Правда перші спалахи фотографувала аби як, бо сяйво застало мене зненацька і я геть розгубилася і перестала думати про правильні настройки камери і ракурси, хотілось встигнути зробити фото, а раптом це вперше і востаннє в цій подорожі.

Наступного ранку ми залишили свої речі в будиночку і пішли в гори. Над Фіордгардом височіє одна з найфотогенічніших гір Норвегії – Сегла. І щоб побачити найгарніший краєвид на неї, ми вийшли на сусідню гору Хестен. Це вид за яким туристи приїжджають на острів Сенья з усього світу.

Проте плануючи виходи в гори, потрібно враховувати, що за зиму тут збирається дуже багато снігу, схили гір дуже стрімкі і обирати безпечний маршрут по принципу “йти по хребту” як у нас в Карпатах не вийде практично ніколи. В кінці зими – на початку весни дуже багато сонця, яке за день встигає нагрівати схили, в штормові дні все ще підсипає свіжого снігу і відповідно лавинна небезпека зростає. Доки ми підіймалися на Хестен, кілька разів чули як під нами просідає сніг і в наступні дні бачили в горах наслідки сходу лавин.

Норвегія: північне сяйво та полювання за ним
Норвегія: північне сяйво та полювання за ним
Норвегія: північне сяйво та полювання за ним
Норвегія: північне сяйво та полювання за ним

Коли повернулися в наш будиночок, вже було пізно їхати до наступної запланованої локації і ми вирішили залишитися тут ще на одну ніч. Але якщо чесно, ночувати на лавках в цьому будинку було не найзручніше – вони були вузькі і хоч всередині не було вітру, проте температура була як на вулиці, а всі ночі крім першої і останньої в нашій мандрівці температура трималася близько -15°C. В наметах було б затишніше і комфортніше, але ми полінувалися їх ставити.

Небо було прозоре і прогнози обіцяли вже трішки більшу інтенсивність сяйва – 3 Кр. Тож ми очікуючи коли добре потемніє, випили чаю і лягли подрімати. А потім почалася магія! Сяйво дійсно було інтенсивнішим, яскравішим і швидко рухалось, а згасаючи по краях переливалося фіолетовим і рожевим. Ми грілися чаєм і бігом по замерзлому пляжі, доки милувалися сяйвом. В цей момент здавалося, що воно світить щоночі.

Норвегія: північне сяйво та полювання за ним
Норвегія: північне сяйво та полювання за ним

На ранок третього дня ми покинули Фіордгард. Машин тут їздить не багато, а чекати коли хтось зупиниться стоячи на місці в -10°C було холодно, тож ми помалу йшли в потрібний нам бік і паралельно зупиняли машини. Пройшли 2 тунелі і 8 кілометрів, коли нам зупинився місцевий чоловік і завіз до пляжу Ерсфіорд. Спочатку я думала тут залишитися на ночівлю, але пляж був  в снігу і було якось незатишно, тож ми пішли до наступної популярної локації – Тунгенесет. На Тунгенесет ми поставили намет, помилувалися денним видом на хребет Okshornan (“Чортова щелепа”), потім видом на заході сонця і лягли поспати, очікуючи коли добре потемніє і “прийде” аврора. Боря дрімав, а я періодично визирала з намету: а раптом вже почалось?

Норвегія: північне сяйво та полювання за ним
Норвегія: північне сяйво та полювання за ним
Норвегія: північне сяйво та полювання за ним
Норвегія: північне сяйво та полювання за ним

І почалось – це був третій вечір полярного сяйва. Сяйво цього дня було іншим. Воно вже не розливалося на весь небосхил, як напередодні, а лиш світило довгою доріжкою в одній частині неба (якраз в тій що треба) – над Чортовою щелепою. Ніч була дуже темною і нарешті було чітко видно Молочний Шлях, а сяйво нагадувало якусь дивну зелену веселку.

Норвегія: північне сяйво та полювання за ним
Норвегія: північне сяйво та полювання за ним

Наступного дня ми продовжили подорож островом Сенья – застопили машинку до містечка Скаланд, докупили в місцевому супермаркеті їжу і пішли в гори. Ми піднялися над містом на кілька кілометрів до чергового місця для пікніку, цього разу це були 2 альтанки, які мали дерев’яну підлогу, дах, стіни з трьох боків і обернені відкритим боком на краєвид. В одній з них ми поставили намет, залиши речі і пішли прогулятися вгору. Дув шалений вітер і погода змінювалося – з океану несло шторм, тож ми дійшли до вершинки не високої гори і повернули назад.

Ввечері сиділи біля намету, спостерігали, як приходить шторм і перший та єдиний раз назбирали трохи дров та палили вогнище в барабані від пральної машинки – такий собі гриль. То трішки розвиднювалося, то все закривало стіною снігу і туману, я до останнього надіялася що снігопад пройде і ми знову будемо дивитися сяйво, навіть бачила між хмар його перші спалахи, доки шторм не закрив все небо суцільною пеленою. Розбалувані авророю в минулі ночі, ми вже аж не вірили, що сьогодні її не побачимо. Вночі я періодично прокидалася і визирала з намету, але все було без змін.

Норвегія: північне сяйво та полювання за ним
Норвегія: північне сяйво та полювання за ним
Норвегія: північне сяйво та полювання за ним
Норвегія: північне сяйво та полювання за ним

Зранку знову була чудова погода, ми поснідали, зібрали намет, залишили свої речі і пішли на гору Husfjellet. Маршрут на неї доступний навіть зимою і вона дуже популярна. Правда в основному тут всі пересуваються в горах на скітурах, рідше на снігоступах (місцеві) і ще рідше пішки (ми і більшість іноземних туристів). Топтати стежку по накатаній лижні, хоч і засипаній вночі свіжим снігом було не найлегше, але досить комфортно. З Husfjellet відкривається чудовий краєвид на стрімкі скелясті гори Сеньї, фіорди з двох боків, на десятки маленьких островів і океан.

Норвегія: північне сяйво та полювання за ним
Норвегія: північне сяйво та полювання за ним
Норвегія: північне сяйво та полювання за ним
Норвегія: північне сяйво та полювання за ним

Ми повернулися до наших речей, пообідали і спустилися в Скаланд. Часу в нас було багато, бо пізно ввечері ми планували повернутися поромом в Тромсе, тож щоб не чекати і не тратитися на автобус до Люснеса, ми добиралися автостопом. Ми змінили 3 машини, встигли стати свідками рятувальної операції після сходження лавини, через яку перекрили вузеньку гірську дорогу, якою ми їхали, і вже за 4 години до парому були на причалі в Люснесі. Біда була лиш в одному, що чекати було довго, а сховатися від морозу понад -10 було нікуди – тут не було жодного кафе, готелю чи вокзалу, а єдиний магазин був закритий… Але нам пощастило – ми побачили єдиного чоловіка на вулиці та запитали його чи можна десь погрітися, зачекати. Він нас пустив в будинок їхньої спілки човнярів, включив кондиціонер, показав де душ, кухня, кава і сказав що зайде перед паромом. Отак просто пустив чужих людей і просто безкоштовно. Ми вперше за 5 днів були в теплі і змогли помитися. Коли я ступила босими ногами на підлогу з підігрівом в душовій – хотілося плакати від щастя.

Норвегія: північне сяйво та полювання за ним
Норвегія: північне сяйво та полювання за ним

Люди тут люблять людей, довіряють і допомагають один одному. В далеких холодних землях тепліше на серці, чим будь якому іншому місці. Дуже хочеться, щоб так було і в нас.

В Тромсе ми припливли близько 23:00 і одразу подерлися вгору – на оглядовий майданчик на схилах гори Fløya. Прогноз обіцяв активність в атомсфері в 3 Kp і я надіялася побачити полярне сяйво над Тромсе. Але й без сяйва цей оглядовий майданчик must see в Тромсе – тут просто чудесний вид на місто і навколишні гори. Вдень сюди можна дістатися не тільки пішки, а й канатною дорогою, випити пива/кави в кафе з видом і скористатися wifi і туалетом.

Ми відійшли від кафе і станції канатки, поставили намет і обкидали його брилами снігу – було дуже холодно і вітряно. Хмар не було, але була димка, ніяким сяйвом навіть і не пахло… Ми втомлені полягали спати, а я розчарована відсутністю сяйва навіть не сфотографувала нічне Тромсе (та й в мене є його нічні фото з минулої подорожі сюди). Цієї ночі навіть не визирала з намету…

Норвегія: північне сяйво та полювання за ним
Норвегія: північне сяйво та полювання за ним
Норвегія: північне сяйво та полювання за ним
Норвегія: північне сяйво та полювання за ним

Зранку помилувалися краєвидами і спустилися в Тромсе. Останню ніч ми вирішили провести на острові Соммарой, тут також дуже красиво і є багато білосніжних пляжів з бірюзовою водою. Ну і я надіялася – а раптом пощастить побачити сяйво й там. Ми приїхали на автобусі і як тільки з нього вийшли – з океану прийшла нова снігова буря, ми ледве встигли прийти на місце ночівлі і поставити намет. Цілу останню ніч я знову періодично прокидалася і визирала з намету, але небо незмінно було закуте хмарами.

Норвегія: північне сяйво та полювання за ним
Норвегія: північне сяйво та полювання за ним

В останній день нашої мандрівки погода була така ж як і в перший день – туман і сніг. Ми прогулялися островом Соммарой під снігопадом і на автобусі поїхали назад в Тромсе, де ввечері в нас був літак до Гданська.

Головні умови при яких можна побачити полярне сяйво:

  1. Повинна бути темна ніч. Оскільки влітку на півночі Норвегії триває полярний день, а на півдні повністю не темніє, бо сонце заходить за горизонт всього на кілька годин, в цей час полярне сяйво побачити неможливо. Для цього потрібна повноцінна ніч (з кінця вересня по березень). І бажано бути якнайдалі від світлового забруднення міст, хоч іноді буває таке інтенсивне сяйво, що його видно навіть над містами. Наприклад, в нашій подорожі хоч і темніло після 18:00, небо було достатньо темним, щоб бачити сяйво, після 20:00.
  2. Чисте небо. Багато хто їде на північ щоб побачити аврору під час полярної ночі, але це не збільшує шанси на неї, бо полярна ніч – час штормів, а шторми – це хмарне небо. Тому кращий час для “полювання” на сяйво до полярної ночі або після неї.
  3. Також необхідна магнітна активність в атмосфері, завдяки якій і виходить сяйво. Ця активність позначається індексом Kp від 1 до 9. Чим більше число – тим більше шансів побачити сяйво і тим воно буде інтенсивнішим. Зараз є багато безкоштовних додатків, щоб слідкувати за прогнозами полярного сяйва.

Але наявність усіх умов все рівно не гарантує, що ви його обов’язково побачите.

Бюджет: 400 євро на двох.

Так дешево вийшло тільки за умов сильної економії у всіх статтях витрат:

  • я знайшла акцію на автобусні квитки з України до Гданська і назад, які нам обійшлися в 100 грн за квиток (грубо кажучи 400 грн замість 4000 грн).
  • з Гданська до Тромсе і назад ми летіли тільки з двома маленькими ручними поклажами 40*30*20 см і одним багажем 10 кг на двох. Досі не можу повірити, як нам це вдалося без штрафів, з огляду на те що ми абсолютно не вписувалися в ті обмеження ні вагою ні об’ємом і згадуючи, як розпихали мішечки з одягом по кишенях під час реєстрації багажу. А малі ручні поклажі  ніяк не влізли б в рамки.
  • це був єдиний раз коли ми не везли з України їжу – для економії ваги і об’єму під час перельоту. Попри те, що Норвегія дуже дорога країна, тут є дешеві і водночас якісні продукти. Практично всі види продуктів є за різними цінами – дорогі брендові товари і дешеві товари (зазвичай власні марки супермаркетів). Ціни між якими можуть різнитися в рази. Також є дешевий хліб, щоправда цього разу ми його не знайшли в жодному супермаркеті і тому купували хлібці.
  • коли була можливість пересувалися автостопом.
  • ми ночували в наметі і жодної ночі не провели в готелі, а місцями так хотілося хоч на одну ніч сховатися від холоду 🙂

 

Спорядження та висновок по ньому:

  1. Намет Naturehike Mongar II. Двомісний легкий намет з хабовою контрукцією. Взяли його, бо він легкий (близько 2 кг), гарно стоїть на вітрі і має два тамбури, один ми використовували як вхід, а другий як кухню. А те що він не зимовий  і його внутрішній тент в сітку, як на мене навіть добре – була гарна вентиляція і абсолютно не було конденсату.
  2. Рюкзак Sierra Designs Flex Capacitor 40-60. Я користуюся ним вже рік і просто більш чим задоволена. І в цій подорожі я вперше з нього виймала каркас під час перельоту – щоб використати його як маленьку ручну поклажу.
  3. Компактний рюкзак Quechua Arpenaz 10 ultra compact. Ходила з ним в радіалки.
  4. Спальники. Я наразі не маю одного хорошого зимового спальника, але останні пару зим мені подобається користуватися системою з двох спальників. Хтось вважає, що це не ефективно, я з цим не погоджусь. В мене був китайський пуховий AEGISMAX вагою близько 500 г і температурою комфорту 10℃ і ще один з майже такими ж характеристиками. В першу і останнб ніч при -5℃ мені було абсолютно комфортно. Але 5 ночей, коли було -15℃ було вже прохолодно, тому звичайно було б краще мати 1 спальник на відповідну температуру комфорту.
  5. Пухові шкарпетки для сну – беру у всі холодні походи.
  6. Килимок Therm-A-Rest Z Lite в формі “гармошки” я вважаю найзручнішим видом килимків. В нас на двох було 2 такі килимки і шматок звичайного будівельного ізолону розміром, як дно намету.  Але насправді з ізолоном було дуже зручно, по-перше ми ночували на снігу і ні разу не було холодно, по-друге коли коврики посередині розсовувалися не було тепловтрат, по-третє коли під час снігопадів ми збиралися всередині намету і складали коврики в рюкзак, то нам було на чому сидіти.
  7. Трекінгова палиця FORCLAZ HIKE 100, куплена в Декатлоні.
  8. Кішки з аліекспрес. Перечитавши купу блогів про березень в Північній Норвегії, взяла їх, але пригодилися вони тільки на підйомі-спуску на Флою над Тромсе – там дуже стрімка стежка, ще й розходжена сотнями туристів.
  9. Лавинна лопата – мабуть найпотрібніша річ, без якої б було дуже важко розчистити місце під намет, закопатися, фіксувати його в пухляку і тд.
  10. Кухня. Казанок Kayoba на 1 л, куплений в одній з попередніх мандрівок Норвегією. Бюджетний і потужний газовий пальник Tramp TRG-042. Вітрозахист з аліекспрес.
  11. Термос на 0,6 л, куплений в норвезькому господарчому супермаркеті. На двох нам його вистачало, бо ми часто протягом дня мали можливість зробити новий чай.
  12. Чашка  Sea to Summit Delta InsulMug і миска Sea To Summit X-Bowl.
  13. Алюмінієва фляга Tramp на 1 л в чохлі з неопрену – в мороз вода трішки довше не замерзає.
  14. Чохол для фотоапарата Osprey Ultralight Camera Bag XL – зручний і надійний, користуюся ним вже рік і абсолютно задоволена. Єдиний мінус – всередині світлий і легко брудниться.
  15. Легкий штатив.
  16. Налобний ліхтарик BLACK DIAMOND Gizmo, який вже вірно служить 7 років.
  17. Взуття. Як основне взуття я взяла черевики Salewa WS MTN Trainer Mid – надійні черевики з твердою підошвою, які чудово підходять для зимових походів. Як запасні взяла легкі міські черевики  Quechua, які було зручно швидко взувати і вибігати з намету фотографувати сяйво. Але можна було обійтися без них і іншим разом я б краще в ролі “домашніх тапочок” взяла б уггі.
  18. Одяг. Лижна товста пухова куртка The North Face, легка штормовка Marmot, флісова кофта, 2 пари трекінгових штанів, 2 комплекти термобілизни.
  19. Сонячні окуляри Julbo Tamang  – чудесно захищають очі в вітер і коли яскраве сонце + сніг.
  20. Баф – 3 шт. (в тому числі замість шапки).
  21. Перчатки – 3 пари (тонкі флісові, софшельні і лижні, одні з них можна було б не брати).
  22. Гамаші.
  23. Зволожуючий крем, гігієнічна помада – захист шкіри від морозу і вітру.

Усі використані фото з особистої колекції Тані Троянь, копіювання або поширення тільки зі згоди авторки.