Володимир Горон, cпівзасновник команда Ture

Якщо подивитися на наших західних сусідів, можна побачити, що за останні десятиліття вони значно покращили свою туристичну інфраструктуру.

Рятувальники в горах: можливості для України

Візьмемо до прикладу Польшу, зараз вони мають розвинений не тільки літній туризм, але і давно вже організовано багато можливостей для зимових активностей, як наприклад, для скітуру. Варто врахувати, що в Польщі є не тільки Бескиди, які нагадують наші Карпати, але і більш високі та технічно складні Татри, і коли велика кількість людей потрапляє в гори, це висока вірогідність непередбачених ситуацій і, як наслідок, потреба в кваліфікованій допомозі.

Поляки розглядають рятувальників, як продовження своєї туристичної інфраструктури. Вони не мають перешкоджати або обмежувати можливості рекреації, яка є важливою ланкою економіки країни. Завдання рятувальників максимально швидко та ефективно відреагувати, якщо хтось потрапив у біду в горах. Так, як будь-які операції в горах є  дорогими діє ефективна розгалужена система організації рятувальників.

В першу чергу це розподіл на професійних рятувальників та громадських (GOPR).

Професійні працюють постійно та знаходяться на повному державному забезпеченні. Громадські – не отримують зарплати, але мають різноманітні бонуси, які мотивують цим займатися  (безкоштовний набір технологічного спрядження від провідних світових виробників, яке оновлюється раз на кілька років – скітурові лижі та кріплення, одяг, взуття, шоломи, тощо). Також для членів GOPR постійно проводяться навчання та перебування в лавах цієї організації є статусним, тому на одне місце претендують декілька осіб. Попри те, що громадські рятувальники мають іншу основну роботу, однак  протягом року вони зобов’язані відчергувати на  вахті (на посту чи в рятувальних операціях) не менше 120 годин на рік, дехто з волонтерів відчерговує набагато більше (300-500 годин на рік).

Кількість професійних рятувальників значно менша від громадських (пропорція десь 1 до 5 і більше). В цьому є своя логіка – коли немає рятувальних операцій – вистачає значно менше рятувальників (то як по аналогії з професійною армією та добре підготовленим цивільним резервом, що залучається коли є гостра потреба). Таким чином оптимізовуються витрати і ті, хто працює коли немає операцій – все рівно забезпечені якоюсь діяльністю (моніторинг, профілактика і т.д.).

Держава в Польші фінансує рятувальну службу на 40 %. Решта – спонсори, відрахування страхових компаній, відсоток від продажу квитків у природоохоронні установи, а також заробляють самі (забезпечення безпеки якихось заходів, змагань і т.д.)

Якщо ми подивимося на ситуацію в Україні, то побачимо, що в останні роки відбувається зростання кількості людей, що йдуть в зимові гори. Проблема полягає в тому, що нашим рятувальникам з таким матеріальним забезпеченням та нормативною базою буде важко оперативно і якісно реагувати на всі форс-мажорні ситуації. 

Щоб не зростала кількість нещасних випадків – потрібно розвивати рятувальну службу, виводити її роботу на вищий рівень (інакше доведеться залучати ритуальну), а також проводити активні навчально-профілактичні заходи серед подорожуючих (спорядження, безпека в горах, лавини і т.д. ). Минулого та цього року ми разом з ДСНС проводили ряд зустрічей “Безпечні гори” і розуміємо, що є велика потреба в заходах такого типу. 

Щоб робота рятувальної служби в Україні могла вийти на новий рівень потрібно:

Розробка і впровадження оновленої системи роботи служби:

Робота з туристами, гнучка система прийняття рішень, менше бюрократії, більше взаємодії і злагодження між підрозділами, цілодобові вахти, система підготовки рятувальників, ефективні оперативні штаби при виникненні аварійної ситуації, системи комунікації, моніторинг лавинної ситуації тощо)

Зміна законодавства (доповнення) – закон про гори, що регламентуватиме права і обов’язки всіх хто є частиною туристичної інфраструктури. 

Механізм спонсорського фінансування рятувальної служби (зараз ні Окко, ні Turbat не можуть бути офіційно спонсорами рятувальників, тому що через відсутність відповідного законодавства, такі дії можуть бути кваліфіковані як корупція  серед держслужбовців і т.д.).

Страхові компанії – рятувальна служба

Механізм відрахувань від страхових до рятувальної, за проведенні операції по порятунку застрахованих). В альпах турист, якщо не застрахований, то за вертоліт платить сам умовних 10 000 євро, а в нас за це платить держава, ресурси, якої обмежені. 

Кваліфікаційні вимоги до професії гідів

Наразі вони відсутні, тому ніхто не відповідає за кваліфікацію свої гідів. Тому час від часу на схилах гір можна побачити місцевих жителів, які без серйозної підготовки та уявлення про правила безпеки, ведуть такі ж непідготовлені групи.

В нашій команді розуміючи цю проблему, ми ще в 2006 році розробили свої кваліфікаційні вимоги (4 категорії кваліфікації гідів по різних напрямках). Це дає можливість навчати і мотивувати гідів до покращення своєї кваліфікації. В багатьох напрямках ми не винаходимо велосипед, а просто запозичуємо якісний міжнародний досвід. 

Запуск громадської рятувальної служби, як важливої і невід’ємної частини рятувальної служби 

Рамки її діяльності я б окрелив так:

1. Лекції, семаніри, пункти прокату лавинного і т.д. спорядження, популяризація якісної навігаційної продукції.
2. Забезпечення безпеки на різних екстрім змаганнях.
3. Допомога державній рятувальній службі.
4. Організація постійних рятувальних пунктів на базах типу Білого Слона (щоб гіди на базі виконували функції гомадського рятувальника – мали відповідну підготовку, спорядження і т.д.)
5. Забезпечення безпеки на маршрутах (взаємодія по маркуванню маршрутів, зимове маркування, прочищення русел річок від дерев і т.д.)
6. Моніторинг лавинної ситуації в Карпатах.

Вирішення проблеми фінансування

Державне, спонсори, нацпарки – як приклад, в Татрах від вхідних квитків частина суми відраховується рятувальникам.

Тарас Бринда, начальник 4-ї спеціалізованої пошуково-рятувальної групи Спеціалізованої пошуково-рятувальної частини У ДСНС в Івано-Франківській області

Якщо акцентувати увагу на позитивні моменти пов’язані з гірською пошуково-рятувальною службою Івано-Франківської області, то перш за все можна виділити наступне. Протягом останніх декількох років вдалося активізувати міжнародну співпрацю гірських рятувальних служб. Зокрема, налагодити плідну співпрацю з польськими колегами, а саме Бещадською групою GOPR. В рамках даної співпраці маємо щорічні спільні вишколи та навчання, а також вагому технічну допомогу різноманітним спорядженням та рятувальним обладнанням. Найбільш яскравим прикладом даної співпраці є Явірницьке пошуково-рятувальне відділення (Чорногірський пошуково-рятувальний пост). Даний підрозділ створювався за підтримки наших польських колег і його успішна діяльність сприяє розширенню та поглибленню відповідної співпраці між нашими службами.

Минулого року розпочали співпрацю з нашими колегами з Чеської гірської рятувальною служби. В рамках даної співпраці на базі Явірницького пошуково-рятувального відділення були проведені спільні з волонтерами (Команда TURE) лавинні навчання. І це тільки приклади вже налагодженої співпраці, а загалом У ДСНС в Івано-Франківській області працює ще над декількома міжнародними проектами пов’язаними з порятунком життя в гірській місцевості. Також, одним з позитивних моментів є створення в соціальній мережі «Facebook» спільноти «Чорногірський гірський пошуково-рятувальний пост». Завдяки цьому ми отримали можливість: здійснювати в реальному часі інформування туристичної спільноти щодо метеорологічної ситуації на Чорногірському хребті, надавати рекомендації щодо сприятливих чи несприятливих умов для туристичних походів даним гірським масивом; налагодити діалог та взаємодію туристичною спільнотою (сторінка має близько 15000 підписників та в середньому 80000 відвідувачів протягом тижня). Через дану сторінку проводиться соціально-просвітницька діяльність, пов’язана з сферою гірського туризму. Також, на базі Явірницького пошуково-рятувального відділення в рамках проекту «Снігові лавини, моніторинг в Карпатах» проводяться регулярні тести з визначення ступенів лавинної небезпеки.

Якщо говорити про проблемні питання служби, то можна виділити наступне. Перш за все головною проблемою є фінансування служби. Великі кошти потрібні як на облаштування приміщень пошуково-рятувальних відділень (в переважній більшості підрозділи знаходяться в непристосованих приміщеннях), так і на оновлення та розвиток матеріально-технічної бази. Також, потребує врегулювання нормативно-правова база в сфері гірського туризму. Навіть значно багатші країни не фінансують гірські рятувальні служби на 100% з державного бюджету, максимум на 80%, а основна маса країн до 50%. Іншу частину витрат покривають страхові виплати, спонсорські угоди, угоди з адміністраціями туристичних об’єктів про обслуговування, добровільні внески громадян. І це все врегульовано відповідним законодавством, на відміну від України, у нас в цій сфері наразі законодавча прогалина.