Днями до українського ринку дісталися Skinners. Взуттєвий стартап родом із Чехії, який зібрав понад 1,5 мільйони доларів на Kickstarter і подібних платформах. “Взуттєвий?!”, – здивуєтеся ви. Згоден, виглядає не переконливо. Я теж задумався, чи можна вважати цю новинку взуттям. Тому вирішив взяти їх у невелику різнопланову мандрівку, для того, щоб дозволити моїм ногам відповісти на це запитання.

Для об’єктивності експерименту перед використанням я спеціально не, дивився відео, не читав описів і не заходив на офіційний сайт чи фейсбук Skinners. Там багато всяких промоційних матеріалів, технічних даних та фото. Контора гарно то все робить.

Вся інформація, яку я знав про ці “шкарпетки” перед тим, як їх одягнути була написана на коробці. А її тут досить багато. Починаючи від загадкової назви, яка англійською звучить як Sock Shoes, закінчуючи промовистими цитатами з провідних світових видань на зразок Forbes. Ніколи б не подумав, що Forbes писатимуть про шкарпетки. Але не так все просто. На вигляд – це шкарпетки, однак спеціальне покриття, та купа інших супертехнологічних фішок дають виробникам право називати це взуттям. Що ж, перевіримо 😉

Скручена пара Skinners в руці на фоні чохла та коробки

Винахідники пропонують Skinners для усього на світі. Зі всіх боків коробки купа іконок в стилі логотипів олімпійських видів спорту, які зображають види активностей, для потенційного застосування. Перше, що спадає на думку це просто походити по газону біля будинку. Забігаючи наперед, скажу, що не так вже й легко придумати ситуацію, де б їх не можна було одягнути.

Дівчина у скінерс на газоні біля будинку

Випробування я вирішив розпочати з їзди за кермом. До речі, такої іконки на коробці немає. І дарма, бо тут вони показали себе класно. Думаю кожен хоча б раз у житті натискав на педалі босими ногами. Наприклад, маневри на паркінгу біля пляжу, чи якісь інші моменти під час відпочинку на природі. У мене таке було не раз, і я б не сказав, що це дуже зручно. Здавалося б, у Skinners відчуття будуть такі ж. Але ні. Я проїхав у них понад 200 кілометрів по місту, та по трасі і був приємно вражений.

Використання Skinners для їзди за кермом

Ноги просто відпочивають під час їзди. За кілька хвилин забуваєш, що ти взагалі у чомусь взутий. Повний контроль над педалями, ноги не ковзають. Зупинявся на заправках, ходив навколо машини. Оператори дивилися здивовано. Думаю, просто заздрили 😉 Словом, отак з першого разу я відкрив для себе найкомфортніший стан ніг, під час кермування.

 

Далі у нас зі Skinners почалися різноманітні пригоди. Хотілось перш за все спробувати їх в умовах походу-мандрівки, адже сумнівів, що у них можна займатися йогою, таскати штангу в тринажерці чи пити каву в офісі, у мене вже немає. При бажанні, це все можна робити і в звичайних шкарпетках 😉 Натомість у сфері outdoor головне призначення Skinners – додаткове змінне взуття, яке достатньо надійне, щоб впевнено ходити по природоних поверхнях, водночас максимально комфортне, мало важить та займає мінімум місця.

З вагою і об’ємом все просто. Тут нема що додати. Якщо вважати це взуттям, тоді це точно найкомпактніше взуття в світі. Яке ще й пакується у зручний фірмовий чохол. Вага? А скільки, на вашу думку, важить пара шкарпеток?! Словом, смішна вага. А от надійність та комфортність я вирішив перевірити на різних природній поверхнях. Адже на вигляд і дотик важко оцінити міцність шведського полімеру, яким покритий низ Skinners.

Пара Skinners у порівнянні з картою пам’яті SD

Вам точно знайоме відчуття, коли після довгої зими в черевиках, ви вперше одягаєте кросівки чи кеди і виходите в них на вулицю. Оці перші кілька годин свободи і відчуття, ніби йдете босі. В юності я мав досвід носіння брекетів на зубах. Коли мені їх зняли, це був найприємніший момент життя. Здавалося, ніби у мене взагалі немає зубів і ніщо не заважає в роті. Так от, уявіть що ви пройшли 25 кілометрів пішки у своїх класних або не дуже, черевиках або сандалях, зупинилися на місті для ночівлі і просто зняли взуття. Ваші ноги будуть неймовірно вдячні. Але ж потрібно розкласти намет, піти по дрова, приготувати їсти… Добре, якщо це галявина з травою, і ви готові ризикнути походити босим. Я б не радив. А тим більше, якщо це середовище з камінням, чи твердою землею, або просто берег річки з галькою і ймовірним сміттям, що залишилося від культурних відпочиваючих в траві. Саме в таких випадках Skinners стають приємним відкриттям.

Я проходив в них у таборі на березі річки кілька годин. Під ногами була трава, тверда земля з камінням, дрібні гілки дерев і болото. Почував себе впевнено. Фактично не задумувався, що на мені взуття без твердої підошви. Берег досить популярний. Траплялися місця для вогню із залишками одноразового посуду, що зазвичай є предвісниками скла та корків від пива в траві. Хоча оце відео я побачив вже після. Бачив би наперед, то взагалі би не звертав уваги ні на що.

Також додам, що це був обід. Сонце добряче припікало. І я звернув увагу, що Skinners зовсім не парять. У них не гаряче. Натомість, навіть у звичайних сандалях стопа часто потіє, і починає неприємно ковзати від цього. А ще, верхня гумка не тисне. Мені деякі прості шкарпетки добряче стикають ногу згори, так, що аж видно слід коли знімаєш. Особливо під час спеки. Тут такої проблеми немає.

Далі я спробував Skinners на каміннях біля води та у воді. Я не намотував кілометри по березі без мети. Ми стартували сплавом на каное вниз по течії. Тож все було чесно і реально. Ми спускали каное на воду, готували спорядження тощо.

Перше відчуття, після заходу в воду у Skinners для мене не унікальне, адже зазвичай я використовую у таких випадках неопренові гідрокапці. Це взуття з товстою еластичною гумовою підошвою розроблене для зігрівання та захисту ніг у воді. Річ класна, але не дуже універсальна. У теплу погоду на суші вони парять і натирають ноги. Також у них не дуже зручно плавати.

Тому для теплого сезону Skinners виглядають доброю альтернативою гідрокапцям. Захист ніг адекватний. Я ходив по каміннях, носив важкі каное і спорядження. Слизьке каміння також не проблема.

Після виходу з води, вона не залишається у взутті, як у випадку гідрокапців, тож не доводиться її виливати. Ніяких додаткових незручностей. Ловлю себе на думці, що одягнув Skinners ще вдома перед виїздом, і відтоді ніразу не перевзувався. Хоча був за кермом, ходив по асфальті, камінні, траві, болоті, плавав у воді… Універсальність вищого рівня!

До слова, я не раджу заходити у гірську річку з кам’яним дном чи інші дикі водойми без взуття. Йдеться також про озера, де відпочивають люди і навіть береги морів, що не є сертифікованими пляжами. На дні можуть бути гострі каміння, сміття, скло. Поранена ступня виб’є вас з життєвої колії мінімум на тиждень-два. Я мав таку пригоду під час сплаву Дністром. Якщо у вас немає спеціального взуття, то варто заходити в воду хоча б в сандалях, але в жодному разі не в шльопанцях! Для себе я зрозумів, що Skinners вирішує цю проблему повністю.

Skinners під час сплаву

Під час сплаву я також був у Skinners. Мої ноги почергово перебували у воді, каное та на кам’яному березі. Ніякого дискомфорту я не відчував. Взагалі перестаєш думати про взуття, зосереджуєшся на річці та красі навколо. Під час зупинок кілька разів давав Skinners друзям, щоб спробували походити по камінні для фотографій. Усі були здивовані міцністю нижнього шару.

За цілий день активного використання це взуття шкарпеткового типу не дістало ніяких пошкоджень. І головна перевага, що витісняє Skinners зі світу шкарпеток – після цілого дня використання вони не пахнуть! Вдома я просто сполоснув їх під краном. Також, їх сміливо можна прати у машинці, тому бруд не страшний. Пізніше прочитав на сайті, що для пошиття використані антибактеріальні волокна з іонами срібла. Хоча, слово “пошиття” тут не зовсім доречне, бо тканина плетена, а швів немає взагалі.

Останнім етапом мого випробування була проста прогулянка містом. Так, я хотів відчути на собі здивовані погляди перехожих. Принаймні на це звертаєш увагу швидше, ніж твій мозок звикає до усвідомлення, що ти йдеш центром міста в шкарпетках. За час прогулянки я пройшовся по усіх традиційних міських поверхнях: асфальт, бордюри, бруківка різних типів. Звичайно, відчуття досить дивні, але я точно не готовий назвати їх дискомфортом. Я сказав, що вони природні. Теоретично в ситуацію втручається банальна людська психологія. Адже коли ми ходимо босі вдома, то підсвідомо впевнені, що на землі немає ніяких небезпек. Голова не задумується над кожним кроком. Натомість у Skinners, коли ноги відчувають домашній комфорт, а очі бачать асфальт і машини, то мозок злегка підвисає. Голова не знає, чи розслабитись і насолоджуватися, чи задумуватися над кожним кроком?!

Думаю це радше питання звички. Наприклад, деякі корінні народи Африки чи Індонезії досі бігають по лісах босі. І все ж, яке б не було круте покриття нижнього шару Skinners, в мене є підозра, що цілоденні прогулнки по асфальті суттєво скоротять термін експлуатації. На жаль українські міські стежки повні неприємних сюрпризів на зразок підступних бордюрів, металевих виступів, різноманітних люків. Навряд чи Skinners захистить ваші пальці від сильного удару об щось таке. Потрібно бути дуже обережним.

Підсумок простий. На ринку з’явився приємний аксесуар, якого не варто боятися. Skinners варто відкриквати для себе поволі. Можна купити для одного виду активності, а потім бути приємно здивованим після спроби використання у зовсім неочікуваний для вас спосіб. Наприклад, мені вони точно пригодяться для віндсерфінгу, бо суперово будуть тримати ноги на поверхні дошки. Фітнес, йога, біг, перезувне в офіс чи готель – тут взагалі без вагань.

Відчуття комфорту, взагалі, річ досить особиста. На мою думку, оцінити реальну комфортність чогось можна лише у порівнянні. Це працює у всіх сферах. Адже, поки ви не спробуєте щось інше, то не зможете об’єктивно визначити, наскільки добре вам було до того.

Звичайно, що консерватизм ніхто не відміняв і ви можете впевнено проходити в одній моделі черевиків ціле життя. Але світ не стоїть на місці. Стартапи вже давно вийшли за межі сфери IT. І оutdoor-індустрія зовсім не пасе задніх за кількістю інноваційних рішень. На відміну від відомих світових компаній, у стартапів немає потужного фінансового ресурсу, тож усе, що залишається – креативність, простота і сміливість, що втілюються у виробах. Боятися їх, бути байдужим, чи вважати ці речі непотрібними забавками? Вибір за вами. Однак, завжди варто спробувати. Хтозна, чи не розділить ця спроба життя на “до” і “після”.