Ірина Дзвонковська, фотограф

Чому саме цей регіон: Дуже хотіли з дитиною на море, але так щоб поруч були гори. Вирішили їхати досить спонтанно, тому варіант летіти літаком не розглядали. От і зупинились на Хорватії, де у вересні ще тепло, а поруч є Словенія, з красивими Юліанськими Альпами.

Нитка маршруту: Львів – Ньїредьгаза – camping Pineta – озеро Блед – озеро Бохінь – Кранська гора – озеро Балатон – Львів (3.09-14.09.2018, 12 днів)

Формат поїздки: кемпінгова сімейна мандрівка від моря до гір.

Планування. Першу частину поїздки планували провести у релаксуючому форматі, відпочити від дороги, поплавати, позасмагати. А друга частина, вже у Словенії, передбачалась активною. Про неї буду розповідати детальніше. Найбільше хвилювалась за дорогу, адже нас чекало практично 1200 км в одну сторону. На момент мандрівки сину був один рік і три місяці. Старались по максимум використати його сни, тому вирушали у дорогу рано, він досипав у машині, після сну читали книги, бавились. В певний момент він вже дуже хотів руху, тому зупинялись на заправках, часто нам щастило на невеликі дитячі майданчики поруч, тож ми активно бігали десь до години часу і потім все по колу до обіднього сну.

Якщо ви їдете попри великі міста поцікавтесь чи є поблизу скажімо IKEA, там можна поїсти і активно провести час з малюком. Звісно все дуже залежить від віку та темпераменту дитини, але загалом дорога виявилась не такою складною, як ми думали і ці всі кілометри подолали за 1,5 дні.

З організаційного слід знати, що дороги платні, зокрема в Угорщині та Словенії треба купити віньєтку на потрібний вам період, це можна зробити на будь-якій заправці, а в Хорватії оплачуєте лиш коли потрапите на автобан.

Заздалегідь ми не бронювали жодного кемпінгу, адже був низький сезон, туристів менше і це також давало нам можливість бути більш гнучкими, наприклад залишитись на якомусь місці довше, бо там просто класно. Загалом гірські кемпінги в Словенії можна бронювати мінімум на три ночі, окрім Zlatorog Bohinj, там все робиться по-факту. Місце популярне, тому рекомендую приїжати зранку. Вартість з однієї людини 12-14 Є, входить місце під намет, парковка, теплий душ, чистий туалет, дитячий майданчик. Ціни коливаються від сезону, детальніше можна дізнатись на сайті потрібного вам кемпінгу. Я хвилювалась, щоб ми нікому не заважали, адже Олекса любить вночі похникати, але дітей було багато, тому періодично чути плач з різних напрямків. У вересні якраз багато європейців мандрує з дітьми дошкільного віку, тож було з ким поплакати та за ким побігати.

Мабуть, перші асоціації при слові “Словенія”,  це озеро Блед. Багато хто бачив фото острова з церквою посеред озера на фоні гір, правда?

Направду чарівне місце, але занадто людне. Ми зупинились, сфотографувались і поїхали далі. Біля Бледу знаходиться каньйон Вінгар, це облаштована для туристів ущелина вздовж ріки.

Цікавий маршрут, але вартує їхати з самого ранку, коли ми повертались назад людей було ну дуже багато, важко припаркуватись, важко милуватись, важко фотографувати. Світ є значно спокійнішим біля найбільшого озера країни – Бохінь.

 

 

Тут неймовірно, озеро затиснуте між горами, якщо оббігти вийде якраз 10 км. Наш кемпінг Zlatorog знаходиться одразу біля води і кожного ранку ми зустрічали густезний туман, а вдень ще досить тепло для купання. Дитині не було коли нудьгувати, поки ми пили каву він спокійно кидав у воду камінці. А коли у гості припливали качки та риби то захвату не було меж.

На території є кафе, де кожного ранку привозили свіжі круасани і готували каву. Також там можна було поїсти протягом дня, але ми практично завжди готували самі. Так як їхали машиною була можливість в загальному взяти продукти з собою, коли потрібно було швидко поїсти то виручали супи і каші від Happy Elk. До своїх страв вони додають мінімум спецій та солі, тож без проблем можна давати дитині.

 

Кемпінгове життя в Європі ще та романтика, наче живеш у наметі серед природи, але везеш з собою гірлянди і келихи для вина, а зранку неспішно йдеш за випічкою і розкладаєш крісла на березі озера для кавування. Біля озера можна просто гуляти, кататись на велосипеді чи плавати на каяці, але найпопулярніша розвага це звісно трекінг.
Тут починається багато гірських маршрутів, зокрема і на найвищу вершину країни – Триглав. Ми спробували обрати, щось просте та з красивим краєвидом. Порадившись з працівниками кемпінгу, вирішили поїхали на гору Viševnik (2050м).

Здавалося усе просто лиш 3 км від парковки до вершини, але набір висоти був 600 м, Олекса все хотів побігати, вибратись з переноски, але практично не було рівних ділянок, тому підіймались ми під невелику істерику. Думали відпочинемо на вершині, але вона досить мала і скрізь обриви, тому якщо мандруєте з малими дітьми радимо обирати маршрути більш прискіпливо. Але краєвиди там дійсно чудові, видно Триглав і інші красиві гори. Простих одноденних маршрутів тут насправді не дуже багато, бо гори скелясті та стрімкі, можемо ще порадити трекінг до г.Дебела Печ чи підйомник на г. Вогель (вартість 30 Є). А якщо їхати з старшими дітьми та жити в туристичний притулках, то вартує спробувати багатоденні трекінги, адже Триглавський національний парк дуже красивий.

Далі ми переїхали в популярний гірськолижний район Кранська гора і поселились в кемпінгу Špik з чудовою панорамою. Звідси вирушили подивитись на третю вершину країни – гору Мангарт. Вона розташована на межі двох держав тому перед вами спочатку Словенія, трішки Італії, і увага, знову, Словенія. Особливістю цього місця є те, що на висоту 2055 м веде хороша асфальтована дорога, збудована у 1930 роках. Трохи нижче розташований туристичний притулок Koča na Mangrtskem sedlu. Людей тут менше ніж на Трансфагерашському шосе у Румунії, декілька груп на мотоциклах, велосипедисти. При в’їзді доведеться заплатити екозбір 5 Є з авто.
Місце красиве, є де погуляти, дитині побігати, на саму вершину прокладений маршрут по віафераті.
Загалом район Кранської гори дуже цікавий, хоч ми там провели лиш день, є кілька озер, але найбільше вражає стіна з скелястих гір. Впевнена, ми ще сюди обов’язково повернемось.

 

Одяг. Нам пощастило з погодою, усі 12 днів було сонячно. Деякі речі не знадобилось, але готовим звісно потрібно бути, особливо, якщо мандруєте з дитиною. До необхідних дитячих речей я б віднесла панаму, суцільний дощових (дозволить гуляти у легкий дощі і по болоті), гумаки, флісовий одяг (легкий і теплий). Щодо дорослих, то завжди з собою берем у мандри легкі пуховики, робить вечірнє і ранкове життя більш затишнішим.

Медична страховка. Хочу наголосити, що це дуже важливий пункт, бо подорожі з дітьми інколи можуть бути непередбачувані.

Бюджет подорожі: приблизно 250-300 євро.

Список спорядження:

Намет MSR Hubba (ця модель більше розрахована на треккінг, ми використали його як варіант для кемпінгового життя.  Всередині багато простору, тож для того щоб переночувати цілком достатньо).
Надувні килимки Thermarest (річ, яка покращує комфорт сну в рази. Для дозвілля дитини мали ще один звичайний каремат).
Літній спальник від Deuter (використовували замість ковдри, знизу на килимки стелили флісовий плед).
Розкладний стіл і стільці (це дуже потрібна річ, адже важливо мати простір для комфортного готування і поїдання).
Пальник Primus Eta Power
Горнятка та миски Wildo
Переноска для дитини від Deuter та ерго-рюкзак .
Рюкзак Osprey Quasar.
Ліхтарик від Quechua, який зручно поставити на стіл чи підвісити.