Олександр Чуб

Олександр Чуб, ветеран, організатор дитячих таборів Строкаті єноти

Минулого місяця Олександр пройшов по снігу відомим туристичним маршрутом Королівська стежка, що у Швеції. Ми вирішили дізнатися, які його враження від подорожі, та щоб він рекомендував тим, хто б хотів отримати подібний досвід.

Як з’явилася ідея проходження цього маршруту по снігу?

Давно хотів купити собі хороші беккантрійні лижі, бо до того ходив на старих радянських дерев’яних бігових лижах. В листопаді 2018 року таки вдалося купити Fisher excursion 88 і одразу пришла ідея випробувати себе і лижі в дальньому поході. Почав прикидати варіанти і радитися з друзями. Володимир Горон порадив “Королівську стежку” знайшов статтю про неї на Gorgany Pro, зв’язався з її автором Романом Губіним. Він мене детально проконсультував і дав багато порад.

Швеція: засніжена королівська стежка

Яким чином добирався, і чи робив закидки харчів?

Літаком з Києва до Стокгольму (аеропорт Skavska знаходиться майже за 100 км), далі – поїзд до Abisco, де стартував. Не знав точно де фінішую, тому зворотній квиток на потяг брав з Estersund (щоб при нагоді завітати в гості до Олега Макєєнка, знайомого, що жив недалеко і теж багато допомагав порадами), і так як фінішував в Jacvik, то проїхав близько 600 км автостопом. Їжу на весь похід одразу брав з собою, бо не знав як там з тим. На щастя, мій раціон десь на 60% складався з Їдло, за що їм дуже вдячний, батьки насушили овочів та сухарів на моє прохання, а подруга забезпечила сушеним м’ясом. По маршруту, щоправда, була можливість щось підкупити в притулках, хоч і не дешево (не користувався), а також час від часу були залишені попередніми туристами харчі).

Швеція: засніжена королівська стежка

Як ти підійшов до вибору спорядження?

Більшість спорядження маю свого. Лижі, палки, камуса – купив восени 18го. Рюкзак Оsprey Atmos в мене з 2016 і вже витримав не один далекий похід. Спальник взяв на тестування Turbat Kuk 700, багатостраждальний надувний карімат в мене ще з часів велоподорожі по США в 16му. Йшов на газу. Інтегрована система MSR windburner. Взяв з собою дитячі санчата, які прив’язав до наплічника і до 10 кг ваги були в них. Щоправда, полінився тягнути гермомішок і запхав все в простий будівельний мішок, який почав лізти з першого дня. Довелося підсилити парою цупких поліетиленових пакетів і так пройти весь похід.

Швеція: засніжена королівська стежка

Чи багато людей на маршруті в цей час?

Я стартував 27го лютого, сезон офіційно починається з 1го березня. В Abisco було багато туристів, та чим далі йшов, тим менше людей. Багато працівників STF на снігоходах займаються доставкою газу та необхідного устаткування в притулки, тому тропа була добре набита ними. В платних притулках вже були чергові, але деякі з них, ті що поглибше, казали, що вже кілька днів в них нікого не було. Після Kvikkjok зустрічав багато шведів на снігоходах, але жодного лижника чи пішого, то менш популярна частина маршруту.

Швеція: засніжена королівська стежка

Яку кількість кілометрів долав за день? Чи виникали труднощі?

В день долав від 25 до 40 км. Вцілому подолав близько 350 км за ці 12 днів. Королівська стежка показала себе, напевне, майже в усьому спектрі. Коли стартував була відлига і +2°C. Сніг провалювався, налипав і рухатись було дуже не комфортно. Далі – день шикарної сонячної погоди. Потім 2 дні мело і температура вдень було -15°C – -20°C градусів. Видимість, переважно, погана. Потім – кілька днів шикарної сонячної погоди. Видимість обмежувала лиш лінія горизонту. Взагалі рідко таку ясну погоду спостерігав з морозами до -30°C вдень і -35°C вночі. Щоправда, без вітру, тому досить легко переносилось. Потім два дні лютої хуртовини з пронизливим поривчастим вітром і температурою -20°C – -25°C, а на фінал – яскравий сонячний деньок і повний штиль.

Швеція: засніжена королівська стежка

Як із організацією харчування?

Планував собі 3 разове харчування з 2-3ма перекусами з чаєм в день. Зранку готував сніданок, запасався чаєм в термосі. В обід знаходив якесь укриття в вітряну погоду, а в сонячну прямо вмостившись на наплічник і розклавши пальник на лижах, кип’ятив воду на чай та їдло. Ввечері, зазвичай, мав достатньо часу щоб добре повечеряти.

Швеція: засніжена королівська стежка

Ночівлі в наметі чи гестхауси?

Коли збирався в похід, налаштувався на ночівлі в наметі, хоч і сподівався десь на відчинені аварійні притулки (вивчав карту). По факту, ночував в наметі двічі. Зупинявся в аварійних безкоштовних притулках, або в відчинених хатках саамів, що траплялися. Далеко не всі вони були з опаленням, бо розраховані на літо, але давали прихисток від вітру і більше простору ніж намет. Одного разу, в Rvikkjok, на 8й день подорожі, зупинився в притулку, де добре вимився, виправся і просушив речі.

Швеція: засніжена королівська стежка

Як долав переправи?

Взимку озера переважно замерзлі, тому просто переходив на лижах. Щоправда, в перший день під час відлиги піддатув  верхній шар криги на озері, яким пролягав маршрут, і я добре промочив ноги. А під час переходу 30 км системою гірських озер, трапився водоспад, що не замерз і якийсь теплий потік чи щось таке, що лишало замерзлу пляму на озері діаметром з кілометр. На тому ж озері двічі умудрився проломити лід лівою лижею, але встиг вискочити на швидкості, і це в мороз -25°C…

Швеція: засніжена королівська стежка

На скільки важко триматися маршруту, чи всюди добре видно маркування?

Ділянка зимової стежки від Abisco до Kvikkjok промаркована просто на відмінно. Ти йдеш як по трасі, де кожні 30-40 метрів стоїть стовпчик з червоним хрестом-маркером на ньому. Щоб там заблукати, певне, треба мати талант. А от далі з маркуванням ситуація значно погіршується. Рідкі маркери прибиті до берез вздовж шляху. Деякі з них попадали від старості, або маркери позривало вітром. В одному місці вздовж озера маркер був десь раз на 400-500 метрів. В моєму випадку це ще наклалося на хурделицю. Видимість була мінімальною, а свіжий сніг замітав все довкола, утворював перемети та надуви снігу. Я не знайшов стежки і пішов по карті, орієнтуючись на рельєф. Зимова стежка не була позначена на gps, але вона була орієнтована на лижників та снігоходи, тому оминала стрімкі набори.

А на величезних замерзлих озерах можна було вільно рухатись, як подобається. Головне – не пропустити початок стежки.

Знаю, що брав з собою новинку від Turbat – Kuk 700. Що можеш сказати про нього?

В цілому дуже зацінив цей спальник. Компактний, легкий в зібраному вигляді. Добре розгортається. Сподобалося, що замок не до кінця, це поліпшує теплоізоляцію. Утяжки в районі шиї. В – 15°C спав в одній флісці, в – 30°C – в пуховику, але комфортно провів ті ночі. З недоліків – на ранок збиралося багато конденсату в районі голови та грудей. але то класична проблема спальників, коли твоє тіло – +36°C, а назовні – -20°C – – 30°C. засильний перепад і ні намет, ні неопалюване укриття не створить плавного переходу температур.

Швеція: засніжена королівська стежка

 

Що б порадив тим хто б хотів повторити твою подорож, стосовно спорядження?

Мені дуже сподобалась ідея розподілу ваги між санчатами та наплічником. Якщо забагато на санчатах, також не зручно. Але її треба удосконалити. Продумати кріплення до наплічника так, щоб поменше його терло мотузкою. І, звісно, взяти нормальний гермомішок, бо мої імпровізації коштували комфорту.

Не йти маршрут на скітурових лижах, раптом хтось буде розглядати цей варіант. Беккантрі там оптимальні.

При таких морозах газ замерзає. Ситуацію я вирішував, підігріваючи балон свічкою. Але одного разу, в – 35°C все замерзло і свічку задувало, то довелось в обід жувати сухий харч.

Швеція: засніжена королівська стежка

Який порядок цін у гестхаусах у цей час і в який бюджет вклався?

Ніч в хостелах – 500 крон. Приблизно 50 євро. Якщо ти член STF – швецьке товариство туризму, тоді 400. Щоб зупинитися вдень без ночівлі, але користуватися кухнею, газом, водою – 100 крон, для членів – безкоштовно. Я лише один раз зупинився на днівку в Kvikkjok. Я заплатив 150 крон за користування хостелом, але без ліжка. Розбив намет поруч. Виправся, помився, посушився, користувався кухнею і кайфував в теплих затишних залах. А спати на ніч пішов в намет.

По бюджету найбільше забрав переліт з лижами та спорядженням. Туди-назад було 220 доларів. Поїзди мені коштували ще 75 євро. Добряче з’єкономив за рахунок автостопу. Їжу і спорядження брав з України. Завдяки Їдлу добряче зекономив в порівнянні з місцевими цінами. На місці купував лиш газ. І дрібні витрати коли по містам вже рухався. Ще в крутий історико-культурний музей Jampli сходив за 100 крон.

В цілому загальний бюджет подорожі вийшов в межах 500 доларів.

Список спорядження:

https://drive.google.com/open?id=17tK6GSmZOJFl9Ojuwvc1EcLt5bjiR5kapCE9z4-EG_A

 Їжі, взяв трохи більше ніж в таблиці.