Транскарпатський український маршрут

Олексій Перфілов

Транскарпатський український маршрут

Поки що за океаном на нас чекають PCT (Pacific Crest Trail), AT (Appalachian Trail), CDT (Continental Divide Trail) та ще багато цікавих і довгих маршрутів, та й не тільки за океаном, а поруч – у Європі. Я з однодумцями вирішив пройтися довгим маршрутом українськими Карпатами. За основу були взяті ЗТШ та СКТШ. Мені цікаво було не тільки пройти найдовший трек України, але й показати те, що у нас є довгі маршрути якими можна й варто ходити. Але головна  мета довгого маршруту – протестити рюкзак Asket від українського виробника Simple.Gear, що було виконано на 100%.

Нитка маршруту пролягає через усі хребти українських Карпат, окрім Мармароського. Як було зазначено вище, він розпочався з Вел.Березного і прямував через Вододільний хр., Боржавський хр, майже всі Горгани, Покутсько-Буковинські гори, Чорногірський хр., Свидовецький хр, хр. Красна і закінчився у с. Колочава. Це все можна подивитися по треку.

Хто ж підписався на цей похід без чіткого плану, без розуміння кінцевої дати походу, без завчасно розпланованих місць ночівлі, без обговорення харчової розкладки та з мінімальною кількістю необхідного спорядження? Це я – Олексій Перфілов, другий учасник – Олександр Пятаєв і третій – Сергієнко Олег. Одразу зауважу, що всі ми доволі довгий час займаємося туризмом, а дехто, ще й завзятий легкохід. Загальний кілометраж, який був пройдений за 13 днів – 520 км (чистий трек 490км). А майже чверть маршруту – 120 км була пройдена у перші пару днів Пятаєвим та Сергієнком. Вони вийшли з Вел. Березного і дійшли до Воловця. Там Олег сів на потяг й рушив у напрямку домівки, і вже там я змінив його та продовжив з Олександром подорож.

Транскарпатський український маршрут

Хоч ми вже не вперше проходили деякі відрізки цього маршруту, все одно не вберегтися від блуду, який стався за пару кілометрів до г. Стінка. Хочу відзначити, що на момент проходження маршруту, місцями були завали від с. Великий Березний до переправи через річку Уж. Стосовно переправ. Річка Уж переходиться у брід, або можна (але обережно) перейти зруйнованим мостом. Також, приємно було переходити річку Молода, спускаючись з однойменної гори, по налаштованому містку. Минулого разу, у травні, ту саму річку форсували по пояс у воді з потужною течією.

З маркуванням стежок на наш погляд усе ок, окрім ЗТШ. Але і кількість туристів там значно менша, про що свідчать інколи не надто протоптані стежки по маркованому маршруту. Мати трек саме ЗТШ буде не зайвим, щоб не втрачати час на пошуки правильного шляху та легшого у подоланні відстані.

Транскарпатський український маршрут

Нитка маршруту на етапі підготовки була промальована умовно, й ми її корегували під час подорожі. Отже, з того, де ми проходили вперше, це відстань від Синевірського перевалу  до озера Синевир. Ця частина маршруту нам прийшлася до вподоби. Так, на початку стрімкий підйом, але чудовий ліс, гарний краєвид буде гарною нагородою. Цей маршрут добре підійде для походу на два дні, на наш погляд.

Транскарпатський український маршрут
Транскарпатський український маршрут

Ще з нових місць був перехід від гори Кострич до с. Дземброня жовтим маркуванням. Цей перехід не залишив нас байдужими, майже увесь час, ти йдеш вздовж величавого Чорногірського хребта. Там дуже мало туристів, що ще більше занурює тебе у оточуючу природу, дає відчуття спокою, відпочинку та єднання.

Транскарпатський український маршрут

Як видно з треку, маршрут на своєму початку проходить вздовж державного кордону. Ми не оформлювали ніяких дозволів на перебування у прикордонній зоні, але бажано мати з собою паспорт громадянина України. У с. Стужниця, нас спинив прикордонник, перевірив наші документи (мали з собою лише водійські посвідчення), переписав наші данні та пожурив за те, що ми не маємо з собою паспорти. Це зайняло близько 20 хвилин.

Транскарпатський український маршрут

Так як трохи менше половини ночівель ми зупинялися у колибах, то після себе залишали їх чистими та прибраними, що й радимо іншим туристам та відвідувачам. Бо сміття – це суцільна проблема у місцях скупчення людей. Дуже показово у цьому питанні Перемичка під Говерлою. Коли ми прийшли туди, там не було ані охоронців, ані лісників, а тільки велика кількість сміття. І звісно, з сумом відмічали, що карпатських лісів стає все менше через тотальні вирубки.

Усвідомлюючи особисті можливості, хочеться відзначити перший день походу, коли хлопці за денний перехід зробили 50 км, а також добрячий кілометраж, коли вийшли вранці з колиби за с. Дземброня, а на ніч розкладалися вже перед г.Близниця Велика, на пол. Браїлка.

Транскарпатський український маршрут

Ну й наостанок, хочеться подякувати незламному Олександру Пятаєву, який пройшов увесь маршрут, навіть не зважаючи на вкрай “втомлені” кросівки, які витримали до цього 1000+ км різних туристичних стежок, один трейл, та цей Транскарпатський перехід виявився для його взуття останньою прогулянкою у 500 км.

Йдучи на довгий час, ви, мабуть, думаєте, що потрібно брати з собою велику кількість спорядження. Ні, насправді, в цьому немає ніякої необхідності. Достатньо мати “стандартний” набір легкохідного спорядження для відпочинку та для комфортного пересування у будь-яку погоду, та легкий рюкзак, у який це все можна спакувати. Більш детальний опис спорядження можна подивитися у моєму гір-листі. Вага спорядження усіх учасників походу була +/- однакова й у базі складала близько 5 кг (без урахування води та їжі).

Транскарпатський український маршрут

З приводу можливих нещасних випадків, ми усвідомлювали, що з будь-якої точки маршруту максимум за півдня можна дістатися до села, якщо буде потрібна допомога, та якщо не буде мобільного зв’язку.

Під час подорожі нам сприяли гуцульські боги. Жодної краплі дощу за 12 днів. Я не знаю, добре це чи погано. Я не готовий сказати, на скільки б це вплинуло на наш маршрут, але завдяки гарній погоді ми весь час бачили красу жовтневого лісу та полонин.

Транскарпатський український маршрут

Харчування

Як писав з приводу розкладки, то ми нічого не розписували по раціону та калоріях. У кожного було з собою сушеної їжі на 2-3 дні. Бо йдучи через населені пункти, ти маєш змогу зайти та купити собі щось поїсти на 1-2 дні. Плюс до того, багато їжі залишають у колибах. Єдине, що можу сказати, це те, що коли йдеш на довгі відстані, мені потрібно приймати їжу з інтервалом у 3.5 – 4 години, тоді я себе почуваю у тонусі. Знову ж, це все відносно і кожного може бути свій підхід.
З огляду на те, що це була середина жовтня, треба вважати на те, що не всі джерела, потічки будуть потужними чи взагалі “живими”.

Що стосується їжі, то тут кожен дбав про себе особисто. З самого початку домовилися взяти з собою сушеної їжі на перші 2-3 дні. Враховуючи те, що на маршруті багато населених пунктів, у яких є магазини чи кафе, то з харчуванням не виникало зовсім ніяких питань. Меню було кожен день різноманітне й калорійне, та ще й зі свіжими овочами.

У кожного були маленькі горнята Wildo, з яких їли, а їли звичайними титановими ложками.
Система приготування їжі доволі просто: титанове горнятко на 600 мл, до неї пальник з вагою у 25 гр та газовий балон у 100 гр на випадок дощу. Горня зручне тим, що має оптимальний об’єм на двох, можна поставити на багаття або на пальник.

Транскарпатський український маршрут

Висновки про спорядження:

Список спорядження

Чому тент а не намет? Бо він важить значно менше, має безліч варіантів розтягування, потребує мало місця для встановлення, при потребі можна встановити на вузькій стежці. Окрім того, деякі ночівлі були у колибах, тож, це ще один плюс до того, що намет був би зайвою вагою. Надувний килимок компактніше, легше (зачасту) за іжевку та комфортніше. Бажано використовувати у парі з фут-прінтом (Polycryo). Спальник (або квілт) тільки пуховий, бо це легше, менше в об’ємі й значно комфортніше. Усе це у гермомішок або у міцний поліетиленовий мішок Nylofume, вони не дадуть волозі жодного шансу підмочити спорядження. Ну й це все складаємо у рюкзак. Але такий рюкзак, який важить 400 грамів, такий, як Asket.

Висновок

Що я, та мої друзі можемо сказати тим, хто захоче пройти цим самим маршрутом або його частиною? Коли ви вирушаєте у довгий трек, згадайте просте прислів’я: чим легший рюкзак, тим легше йти. Не треба брати з собою зайві речі, беріть найнеобхідніше. Пам’ятайте, що деякі речі можуть використовуватися за подвійним призначенням. Добра фізична форма це дуже добре, проте це не запорука того, що ви пройдете увесь маршрут.
Ну й окрім усього цього, треба мати досвід походів, голову на плечах, гарний настрій та бути готовим до всіх несподіванок, які можуть трапитися з вами. 

Якщо когось цікавить додаткова інформація з приводу маршруту, уточнення, поради, ми завжди на зв’язку й раді допомогти.

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *