Минулого тижня у Львові відбулася перша тревел-конференція Compass 2017. У команд Lviv Media Forum, Lviv Travel Club та польського медіастартапу Outriders вийшов цікавий експеримент на перетині тематик подорожей та медіа. Восьмеро відомих спікерів у форматі коротких, але насичених доповідей розповідали про власний досвід мандрів та їх висвітлення. Історії одних – просто надихають, натомість інші спробували дати чіткі поради щодо створення медіапродукту на основі власних мандрівок. Ми зібрали для вас, цитати що найбільше запам’яталися із виступів кожного.

Ірина Галай

Перша українка, яка підкорила Еверест. Цього разу Іра розповідала історію свого, майже випадкового, занурення у світ альпінізму та те, як гори вплинули на її життя.

Шукайте нереальні ідеї! Коли починаєш прокладати шлях до них, то не все видається таким складним.

Я надихаюся людьми, яких зустрічаю у подорожах. Це, таке собі, замкнене коло, яке спонукає знову їхати.

Якуб Рибіцкі

Фотограф, оповідач та письменник, який відвідав 50 країн розповідав про свою недавню велоподорож по Кубі.

Їдьте на Кубу вже! Їдьте завтра! Бо Куба дуже швидко змінюється.

Є дві різні куби – туристична і реальна. Подібно до двох офіційних валют в країні – для місцевих і для туристів. Щоб відчути справжню Кубу слід покинути туристичні райони Гавани та проїхатися по країні.

Богдан Логвиненко

Автор проекту Ukraїner. Встиг добряче поїздити світом, попрацювати журналстом в Україні та туристичним гідом в Азії.

Мене часто питали “Звідки ти?” і в якийсь момент мені захотілося відчувати гордість за країну. Саме так народилася ідея проекту Ukraїner.

Коли ми розпочали, я зрозумів, що ми можемо стати останніми, хто встигне зазняти неймовірні речі, які відбуваються у автентичних селах України.

Загалом, не треба соромитися того, що ви з села.

Богдан Кутєпов

Журналіст hromadske.ua. Репортажист, що постійно подорожує, щоб привозити небанальні історії з усіх-усюд. Під час свого виступу він розповідав про епічну рятувальну операцію під час землетрусу у Непалі у 2015 році.

Знімайте усе, що відбувається навколо. Навіть, якщо це зовсім не та тема, за якою ви приїхали. Важко передбачити наперед, що в результаті стане головною історією подорожі. Знімайте все цікаве, бо це і є документалістика.

Завжди тримайте техніку зарядженою і дбайте про вільне місце на карті пам’яті.

Марія Себова

Журналістка Нового каналу найбільше відома завдяки проекту “Європа за копійки”. Вона регулярно відправляється у двотижневі подорожі Європою, маючи у кишені суворий ліміт – 200 євро.

Якщо планувати приватну подорож, то уникаєш неприємностей. Якщо робиш це для телебачення, то навпаки стараєшся на це піти заради унікальної картинки, прикольної історії тощо.

Поки я не зайнялася цією програмою, то думала що подорожі Європою за такі гроші просто неможливі.

Найвигідніше купувати авіаквитки по вівторках після 15.00. Тоді ціни найнижчі.

Не бійтеся подорожувати. Кордони відкриваються в голові.

Антон Прохоров та Христя Присяжна

Антон Прохоров та Христя Присяжна – автори блогу ПРОПОХОДИ. Вони обходили Кіпр пішки, знають, як відпочити на Канарах за 200 євро і в Ісландії за два тижні пережили чотири погодних сезони. У Карпатах немає стежок, яких вони не знають. Їхній блог ПроПоходи читають тисячі українців.

В горах усі ваші рішення важать більше, ніж в місті.

У своєму блозі ми прагнемо спростувати головні страхи-міфи про походи в гори. А саме:

  • Що це – важко, і потрібно нести за плечима десятки кілограмів спорядження

  • Що в горах легко заблудитися і залишитися наодинці

  • Що на вас нападуть дикі звірі

Кіпр, Канари. Туреччина – там є красиві гори, а не лише пляжі з шезлонгами і коктейлями.

Людям потрібно не лише натхнення, але й інструмент. На жаль, більшість каналів комунікації лише надихають. Тому ми створюємо для людей інструменти, які допоможуть їм піти в гори. Інколи люди мають все для походу, але їм потрібний чарівний копняк.

Будь-яке медіа чи блог рано чи пізно повинно вийти в офлайн для свого розвитку.

Євген Іхельзон

Євгеній Іхельзон керує компанією “Я люблю Азію” (I love Asia). Він знає про Азію все, бо живе там більшість місяців у році, а своїми знаннями завжди радий поділитися з іншими. Українські ЗМІ називають його “гуру самодіяльних мандрів”, а от він сам говорить про себе “мандрівний філософ”.

Більшість тревел-блогів в Україні – це звалище емоцій. Успішні хіба-що ті, хто пише про авіатематику. Знижки, квитки тощо. Вони мають широку аудиторію і монетизують свій контент.

Вузькотематичні блоги в Україні не готові до запливів на довгі дистанції. Це кропітка тривала праця. Але такі блоги починають з’являтися.

Вкладання грошей в SMM, SEO, платна реклама – це вузька стежка, по якій обов’язково треба пройти, якщо ви хочете розвинути медіа.

Якщо ви мрієте відвідати якусь відому екзотичну локацію, пам’ятайте, що туди часто веде довга дорога, до якої слід бути готовим. Як морально так і фізично. Райські острови тому і називаються райськими, бо до них важко дістатися.

Більшість тревел-блогів в Україні присвячені виключно екстримальним мандрівкам. Натомість найбільше аудиторії лежить у сфері простих речей. Та навіть цю сферу можна професіоналізувати.

Набагато легше писати про свої пригоди, ніж зробити якісний текст у стилі путівника

Головна порада – не здаватися. Замість емоційних текстів – писати корисні. І не слухати друзів, які кажуть, що в тебе нічого не вийде.

Пьотр Горзела

Відомий польський сторітелер, мандрівник і натураліст. Пьотр радше проведе в одній країні півроку, ніж проїде десяток країн за два тижні. За останній три роки спікер об’їздив всю Польщу з лекціями про людей та досвіди, які він здобув за час подорожей. Відео, фото та гумор – незмінні супутники його виступів. Не обійшлося і цього разу, під час розповіді про півтора роки власного життя на польській Полярній станції у Антарктиді

У мене було 40 днів (поки я плив кораблем від Польщі до Антарктиди), щоб подумати про те, куди я насправді їду і навіщо воно мені.

В Антарктиді важко усвідомлювати відстані та висоти, бо очам немає звиклих предметів, до яких можна прирівняти розміри. Взагалі немає нічого.

Зазвичай, коли чуєш грім – дивишся вгору, однак в Антарктиді не буває грози, але грім лунає внизу, коли черговий айсберг відколюється від льодовика.

Протягом одного року було близько 15 днів без вітру. Під час таких днів вражає тиша.

Дикі тварини не бояться людей, бо вони ніколи до цього їх тут не бачили. У них в генах немає інформації, що людина може бути небезпечною. Вони просто не звертають уваги на вас. Але все одно не слід забувати, що це дикі тварини

В Антарктиді багато білого, синього і… червоного кольору. Так, саме червоного. У містах ми забули, що невід’ємною частиною життя є смерть. Тут це добре пригадується, адже на білому снігу добре видно червону кров. А крові тут багато.

Я роздумував над тим, як переживу ізоляцію, брак спілкування. Але нічого страшного не сталося, бо там був доступ до інтернету! І я вам впевнено скажу, що важко по-справжньому відчути середовище, якщо там є інтернет. Щоправда у якісь моменти я розумів, що скучив за метро. Тобто хотілося побачити багато незнайомих людей, поспостерігати за ними, послухати про що вони говорять.

Загальне фото деяких спікерів та частини учасників тревел-конференції Compass 2017

Підсумовуючи подію організатори подякували слухачам та спікерам, розіграли подарунки від партнерів та пообіцяли розвивати такі події. Зокрема йшлося про окремий потік на тему тревел-медіа у рамках Lviv Media Forum 2018.