Олександр Бондаренко, співзасновник проекту Капітан Дземброня
Писаний Камінь безсумнівно є одним з найлегендарніших місць в Карпатах. Могила короля карпів, зустріч Довбуша з мольфарем, численні легенди про походеньки опришків і ще багато-багато всього. Для чого всі ці люди ходили на Писаний Камінь? Намагаючись це зрозуміти сідаємо в автобус Косів-Буковель до Буковецького перевалу.
Зимовий трекінг: Писаний Камінь
Як дістатися
Буковецький перевал знаходиться на трасі Р-24 поміж Косовом та Верховиною. Щоб туди дістатися, наприклад, з Івано-Франківська потрібно поїхати або на Косів через Коломию та Яблунів, а з Косова в сторону Верховини до Буковецького перевалу, або ж з Івано-Франківська на Верховину через Яремче та Ворохту, а вже з Верховини в сторону Косова до Буківця. На Буковецькому перевалі стартують одразу 2 маршрути: на Ігрець (попри церкву) і на Писаний Камінь (в протилежному напрямку).
Маршрут
Виходимо з автобуса, вдягаємо бахіли і вперед. Ідемо вгору, зліва залишається цвинтар, а далі головне не провтикати поворот вправо-вверх! Зорієнтуватися можна по горі Копілаш – нам туди.
На Копілаш заходити не варто – його понівечили цивілізацією понакладавши ЛЕПів, тому від хреста ми повертаємо вправо і траверсуємо гору. Дорогою нас супроводжують неймовірні краєвиди якими рясніє цей маршрут.
За Копілашем, минаючи невелику полонинку, ми виходимо на хребет, а далі вже неподалік наша точка призначення. Йдемо хребтом і спостерігаємо чудовий вигляд на Чорногору і Румунські гори.
Сам Писаний Камінь знаходиться за лісом (3-м по рахунку, враховуючи Копілаш).
Приблизно через 4 години ми вже на місці. Вилазимо на здоровенну каменюку-мегаліт, щодо походження якого є 1001 легенда. На самому камені є графіті від Ольги Кобилянської і ще кількох визначних діячів Криворівнянської тусовки кінця ХІХ – початку ХХ ст. Також, як припускають деякі історики і не тільки, сам Писаний Камінь це дохристиянський ритуальний комплекс, гуцульський Стоунхендж.
Сьогодні він повністю заліплений снігом (що буває досить рідко), а тому ми робимо досить тривалий фотосет в різних позах, чаюємо, насолоджуємося і взагалі втрачаємо відлік часу. Дійсно якась містика!
Але вже треба повертатися, адже в неділю автобусів не так вже і багато (як казав мій знайомий “автобус на Гуцульщині – це лотерея”). Близько 15:00 ми вже на перевалі – повернення в цивілізацію відбулося успішно. Але, незабаром, знову схочеться від неї втекти… Щастя є! Вйо до горбів!
Спорядження
Для одноденного походу взимку на Писаний Камінь я мав таке спорядження:
- Трекінгові черевики.
- Бахіли (взимку обов’язково!)
- Термобілизна (верх-низ)
- Штани, Куртка (не дуже теплі)
- Фліска
- Пуховка (в рюкзаку, дуже помічна річ на стоянках)
- Шапка-баф, + ще 1 баф в рюкзаку
- Рукавиці флісові + Рукавиці верхонки (в рюкзаку)
- Трекінгові палиці
- Снігоступи. Тут трохи зупинюся. Минулого року ми з друзями на початку лютого так і не змогли дійти до Писаного Каменя через неймовірну кількість снігу. Тому я придбав собі снігоступи і жодного разу ще про це не пожалів. Зимою в Карпатах це річ з категорії маст хев.
- Окуляри
- Рюкзак 40 літрів.
- Термос з чаєм.
- Міні аптечка
- Запальничка, ліхтарик
- Смартфон з навігатором + павербанк
- Фотоапарат з 2 батарейками (на морозі батарейки можуть швидко сісти, тому варто мати запас)
- Легкий штатив
- Мінімальна перекуска.
Влітку звичайно кількість спорядження можна скоротити вдвічі, але взимку слід добре продумувати список того, що у вас за спиною.