Трохи побавимось зі стереотипами і уявимо, що ти – відчайдушний хлопець-мандрівник, а твоя дівчина – типова жителька міста (або навпаки). Що робити в таких випадках? Тягнути кохану в гори! А щоб навернення у мандрівники відбулось ніжно і ласкаво, починати треба з максимально мальовничих та легких маршрутів. Look&choose – наші друзі з порталу lviv.com у веселому стилі описали три симпатичні варіанти для простого походу.

Як затягнути дівчину в гори: маршрути для початківців

Гора Парашка у Сколівських Бескидах.

Перший варіант – Гора Парашка

Висота: 1268 метрів

Координати: Україна, Львівська область, Сколівський район

Система: Сколівські Бескиди (Українські Карпати)

Складність: прогулянка

Мальовничіть: 100%

Що сказати дівчині:

  • Це найближча до Львова вершина, а отже майже місто;
  • Гора Парашка знаходиться у Львівській області, а це не далеко;
  • В хорошу погоду з вершини можна побачити село Корчин, місто Стрий, миколаївський цементний завод, а якщо повезе – навіть Львів (тут вона точно погодиться).

Особливості маршруту:

  • Перейтись туди-назад – це всього 16 км (близько 8 км/4 години в одну сторону)
  • Не треба тягнути важкі рюкзаки і купувати спеціальне спорядження (хіба тільки міцні шкари і курточку від вітру)
  • Легкі перепади висот
  • Навколо часто можна зустріти людей (пластунів, сім’ї з дітками, дідусів/бабусь, екскурсії)
  • Зручне транспортне сполучення

Як дійти до вершини:

Варіант А:

  1. Дістатися до міста Сколе. Від Львова електричкою Львів-Лавочне (Львів-Мукачево), або маршруткою (щодвадцять хвилин з головного вокзалу).
  2. Перейти колію і рухатись від вокзалу до заправки на Захід.
  3. Знайти супермаркет “Рукавичка” на трасі “Київ-Чоп” (орієнтир для початку шляху).
  4. Відшукати за супермаркетом стежку вгору.

Варіант Б:

  1. Дістатися до міста Сколе.
  2. Перейти колію і рухатись по трасі в сторону Чоп.
  3. Знайти перехрестя і повернути направо.
  4. Побачити марковану цифру 13 на жовтому фоні (“офіційний” початок шляху).

Краєвид з хребта поблизу гори Парашка. Фото: Роман Балук

Вийшовши на стежку, йти через ліс на хребет. За 4 км буде джерело з водою. Вийшовши на хребеть, повернути направо. Перейти маленькі вершинки (Зелена та Оброслий верх) та вийти на шлях до вершини Парашки. Сплутати важко, адже на вершині стоїть металевий хрест, який видно здалека.

Чудово! Ви дістались до вершини. Похваліть дівчину з першим мандрівним досвідом, зробіть кілька селфі і можете спускатись.

Бетонний стовп на вершині гори Пікуй

Другий варіант – Гора Пікуй

Висота: 1405 метрів

Координати: Україна, на межі Львівської та Закарпатської областей

Система: Верховинський Вододільний хребет (Українські Карпати)

Складність: не такий страшний чорт як його малюють

Мальовничість: Тут є бринза!

Що сказати дівчині:

  • Тут проходить “Руська Путь” (торговий шлях доби неоліту), отже можна пошукати доісторичні магазини.
  • Місцеві бойки роблять смачнющий “їдкий” сир (солона бринза, яка дуже смакує з печеною картопелькою), збирають молоко в спеціальних корів з великими рогами (ті роги потім зрізають і роблять з них музичні інструменти) і грають на них чарівну музику.
  • Навколо є кілька заказників, отже повітря тут чистіше, а це гарно впливає на стан шкіри.

Особливості маршруту:

  • Маршрут – 8 км, що під силу навіть дитині
  • Легкий маршрут навіть для зимових мандрівок
  • Краєвиди з гори Пікуй протяжніші від будь-яких інших з вершин гір Львівської області
  • Навколо величні скелі
  • Є імовірність побачити рідкісні види рослин

Як дійти до вершини:

  1. Дістатися села Біласовиця (автобус “Львів-Ужгород” на 7:00 біля залізничного вокзалу (Львів));
  2. Поїсти “їдкої” бринзи у селі;
  3. Знайти міст через річку (біля магазину);
  4. Повернути направо та піти вгору грунтовою дорогою;
  5. Через деякий час буде потічок з дерев’яною кладкою, після якої стежка поведе вгору ще стрімкіше.
  6. Йти 1 км до вершини.
  7. Взимку повторити те саме, але з, відповідним до сезону, спорядженням. Яке, до речі, можна взяти на прокат.

Скелі на вершині гори Пікуй. Фото: Маріан Стрільців

Ось і вершина. Обійміть дівчину, віддихайтесь після довгого підйому та старайтесь не піддаватися акрофобії. Пам’ятайте, що автобус додому відбуває о 16:00!

Вигляд на хребет Боржава

Третій варіант (для сміливих) – Полонина Боржава

Довжина маршруту: близько 39 км (три дні)

Найвища точка: гора Стій (1681 метрів)

Координати: Україна, Закарпатська область

Гірський масив на Полонинському хребті (Українські Карпати)

Складність: можна натерти мозолі

Мальовничість: Гарно. Дуже. Чесно.

Що сказати дівчині:

  • На початку маршруту можна заскочити до водоспаду Шипіт і зробити кілька крутих фоточок на аву;
  • Там є безкоштовна чорниця (цілі поля!);
  • Якщо не халявити і пройти увесь маршрут, можна влізти у любимі джинси розміру XS.

Особливості маршруту:

  • Чорничні поля роблять схили гір оксамитовими на вигляд;
  • Є можливість побачити метеостанцію та закинуту сироварню;
  • Можна покататися на підйомнику (до того ж, це мінус 5 км вгору);
  • Буде де поплавати!

Як дійти до вершини:

День перший. Початок маршруту у смт. Воловець

Дістатися села Подобовець. Якщо їхати маршруткою – треба вийти біля магазинів.

Водоспад Шипіт

  1. Рухаючись ґрунтовою дорогою із Подобовця (на південний захід), перейдіть пагорб. Вітаю, ви на західному кінці села Пилипець! За бетонним мостом через 1 км буде дерев’яна хатка доглядача (вхід платний);
  2. Йдіть вгору за течією річки і через 500 метрів дійдете до водоспаду Шипіт.
  3. АБО Сядьте в таксі на вокзалі у Воловці та їдьте з вітерцем.

Водоспад Шипіт. Фото: Роман Балук

Гора Гимба

  1. Поверніться до бетонного мосту;
  2. Йдіть 50 м на схід, тоді – праворуч на південну ґрунтову дорогу;
  3. Через 3,9 км буде маленький потічок (в спеку – просто волога смуга). Ліворуч на схилі є джерело.
  4. Через 900 м від джерела буде верхня станція підйомника. За 2,7 км вийдете на гору Гимбу;
  5. Спускаючись з вершини, йдіть в сторону гори Великий Верх.

Де заночувати?

Піднявшись на хребет, йдіть ліворуч і вниз, в протилежну сторону від вершини. За 200 метрів справа буде стежка – йдіть по ній і за 700 метрів починайте спуск по схилу. Згодом знайдете рівну місцину, вкриту чорницею – можна ставити намети і ласувати! Джерело тут є (120 метрів на північний захід).

УВАГА! Під час грози тут зупинятись небезпечно. Треба спуститися до рівня лісу.

День другий

Гора Стій

  1. Зберіть табір та повертайтесь на стежку з якої вчора зійшли вниз; Якщо вода закінчилась, краще поповніть її в джерелі біля місця ночівлі.
  2. Йдіть прямо, не звертаючи з напрямку на перетинах стежок;
  3. За 3,7 км вийдете до підніжжя гори Стій.

АБО Спростуйте собі життя, скоротивши шлях і прямуючи до…

Гора Великий Верх

Рухайтесь прямо і там знайдете своє щастя! (насправді, просто не звертайте зі стежки);

Ранок у підніжжі масиву Боржава. Фото: Роман Балук

Гора Плай (метеостанція та закинута сироварня)

  1. Йдіть на північний-захід;
  2. Досягнувши метеостанції, спускайтесь на північ;
  3. За 1,2 км буде закинута сироварня; Джерело є у східному напрямку в 150 метрах.
  4. Тут можна розбити табір. Відпочивайте!

День третій

Почати шлях треба біля сироварні. Збирайте табір, набирайте води і йдіть стежкою біля будівлі. За 200 метрів треба повернути праворуч. На шляху траплятимуться джерела!

Вигляд на масив Боржава. Фото: Роман Балук

Гора Темнатик

  1. За 1,5 км знайдете ґрунтову дорогу – рухайтесь нею на північний-захід;
  2. На роздоріжжі тримайтесь правого боку;
  3. Діставшись вершини, рухайтесь стежкою по хребту.
  4. Біля металевого хреста спускайтесь на північний-схід.

Шлях додомцю

  1. Йдіть стежкою через хвойний ліс;
  2. Вийшовши на ґрунтову дорогу, завертайте ліворуч;
  3. Через 1 км буде потік, у якому можна купатися!
  4. Смт Воловець
  5. Рухайтесь на північний-захід до Т-подібного перехрестя;
  6. Повертайте ліворуч і йдіть 340 метрів до роздоріжжя;
  7. Тримаючись правого боку, за 650 метрів знайдете залізничні колії і вокзал.

Аве цивілізації! Цьомайтесь на радощах і тіштеся, що отримали неоціненний життєвий досвід! До речі, про досвід. Хтось вже відвідав ці маршрути? Як вам? Пишіть в коментах.

Марина Романцова, lviv.com

  1. То помилка у заголовку, чи метеостанція на Боржаві дійсно вже закинута? ????

    1. Редакція

      Метеостанція справді діюча! Дякуємо, що звернули увагу на неточність. Ми швиденько поправили 😉

    2. Мова йде про закинуту сироварню-метеостанція діюча

    3. Roman Baluk

      Метеостанція справді діюча! Дякуємо, що звернули увагу на неточність. Ми швиденько поправили ????

  2. На рахунок бринзи в Біласовиці нічого не чули – я запитував, хіба ви знаєте конкретні точки 😉
    Боржаву теж можна в кілька підходів подивитись, витративши день.

  3. так, якщо хочете на все життя відбити бажання навіть підходити до гір – чітко слідуйте вказівкам зі статті. Лежу зараз в готелі і згадую дводенний похід на Парашку з ночівлею – рекомендувати йти туди як на прогулянку – це в прямому сенсі замах на людське здоров’я. Там великі перепади висот, після дощу дуже, неймовірно слизько і спускатись звідти просто небезпечно для життя. Із афігенних каєвидів 85% – це краєвид своїх ніг і багна під ними, бо навкруги тільки слизька глина, слизьке каміння і інколи піднімаєш голову щоб побачити ліс. Коли доходиш до хребта, з якого будуть краєвиди, то вже не хочеш не гір, ні Карпат. І це не ниття зніженої гламурної кіси, ми з хлопцем доволі давно займаємось трекінгом, маєму все необхідне спорядження та непогане фізо, але справа не в суб’єктивному відношенні, а в об’єктивному фейкі про легкість і безпечність цього маршрута. А, ще про джерело – це калюжа з доволі брудною стоячою водою до якого треба спускатись по схилу в 45 градусів, місць під кемпінг там майже немає, а там де є – лютий срач від туристів. Чекпоінти про укриття – свалка сміття з туалетом типу “параша” , місце для кемпінгу біля підніжжя – три кірпічіни посеред дороги де їздять лісники на уазіку. Дуже дякую, саме ваші рекомендації зламали нам відпустку і ми мало не покалічились заради доволі таки сумнівних видів.

    1. Юрій Шушкевич

      Дякую, за ваш відгук, впевнений інші читачі використають його при плануванні власних маршрутів. Цього сезону випала значно більша за середню кількість опадів, і чимало сусідніх хребтів та доріг на них перетворилися на болота, що ускладнює рух та дарує не той спектр емоцій на який розраховуєш при старті. Щодо сміття, то на жаль, культура кемпінгу в Україні ще не перебуває на тому рівні за який виникає відчуття гордості. Якщо ви хочете уникати сміття, варто спробувати не такі популярні маршрути, на яких рухається менше людей, які схильні лишати після себе щось подібне.

  4. що за стереотипність….
    ніби дівчата самі в гори не ходять

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *